Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Ігор ФЕДОРЕНКО. «Фінансове становище редакції таке, що ми вимушені звільнити працівників і тимчасово припинити діяльність. Чи можемо не нараховувати заробітну плату директору на час припинення діяльності?».

У період із 1 до 13 червня 2024 р. ми знову – вже втретє цього року - досліджували гендерну чутливість гіперлокальних медіа в Чернігівській області. Перша та друга хвилі моніторингу пройшли в лютому та квітні. У фокусі уваги – 10 медіа Чернігівщини: 6 друкованих видань (газети «Вісті» (м.Ніжин), «Життя Семенівщини», «Новини Городнянщини», «Прилуччина», «Сіверський край» (м. Новгород-Сіверський) і «Слово Варвинщини») та 4 інтернет-видання (це сайти «Менщина», «Мій Ніжин», «Нежатин» і «Сусіди.Сіті»). Загалом опрацьовані 187 публікацій у газетах і 200 новин/статей на сайтах. Експертки з моніторингу досліджували кількісні показники: зокрема, кількість жінок і чоловіків як героїнь/героїв і експерток/експертів публікацій (це ті, хто коментує ті чи інші події, в кого брали інтерв’ю або цитували медіа), а також використання фемінітивів і маскулінітивів. Аналізували й якісні показники: наявність стереотипних висловлювань, сексистського контенту в текстах і зображеннях, тематичних матеріалів із гендерної проблематики. Збалансована кількість експерток і експертів – на шпальтах газети «Новини Городнянщини», однак тут дещо більше жінок як героїнь матеріалів. «Сіверський край» майже порівну приділяв увагу жінкам і чоловікам, однак жінки домінують як експертки, а чоловіки – як герої публікацій. Переважають жінки як експертки і героїні – у матеріалах «Слова Варвинщини» (а це вже певний дисбаланс). Таку доволі велику кількість, вочевидь, можна пояснити тим, що керівні посади у громадах і в сільрадах нині займають переважно жінки.   Серед лідерок за вживанням фемінітивів – газета «Сіверський край» (87%). Чомусь значно менше фемінітивів цього разу у газеті «Життя Семенівщини» (у квітні було 88%). А в «Прилуччині» ситуація навпаки стала набагато кращою! Спостерігається тенденція, що жінки як експертки у друкованих гіперлокальних виданнях Чернігівщини домінують у таких темах як «культура/релігія», «економіка/бізнес», «освіта/наука», «соцполітика/соцзахист». Матеріалів, що містять ознаки сексизму, в цей моніторинговий період ми не зафіксували. А от минулого разу вони зустрічалися майже в кожному з видань. Сподіваємося, наші колеги зробили висновки з нашого попереднього моніторингу й провели «роботу над помилками». Щодо публікацій, які розкривають гендерну тематику чи дотичні до неї. Важливо зауважити, що в цей моніторинговий період такі матеріали були присутні в п’яти з шести зазначених вище видань (окрім газети «Життя Семенівщини»). Зокрема, газета «Вісті» розмістила два матеріали: 1) розмову з головним лікарем Ніжинського пологового будинку Валерієм Якубою про роботу закладу під час повномасштабного вторгнення та вплив війни на репродуктивне здоров’я; 2) про роботу колективу Ніжинської хореографічної школи, очолюваної жінкою – Галиною Тимошенко. Газета «Прилуччина» розмістила такі матеріали: 1. «Бізнеследі з Канівщини» (про жінку, яка разом з чоловіком переїхала з Прилук до села і веде успішний бізнес, про…

Ця проблема турбує редакторів і колективи локальних газет вже не один рік, так як заважає повноцінній діяльності їхніх медіа. Йдеться про інформаційні бюлетені місцевих рад, які багато де виходять, як повноцінні газети, створюючи нездорову конкуренцію останнім.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Ігор ФЕДОРЕНКО. «Наша редакція в процесі ліквідації. Коштів у редакції немає,  а те майно, яке є, навряд чи можна реалізувати. Як бути в такій ситуації з кредиторською заборгованістю?».

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Ігор ФЕДОРЕНКО. «На початку вторгнення трудові книжки були роздані на руки. Редакція газети фактично не існує. Чи можливо якось самостійно подати копію трудової книжки в електронному вигляді до Пенсійного фонду?».