Більше року в рамках проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» юридичні консультації керівникам та працівникам редакцій надавав медіа-юрист Ігор Федоренко. Сьогодні фахівець ділиться деякими своїми думками щодо сьогоднішньої ситуації  з роздержавленням українських газет. Зокрема, і про зареєстрований нещодавно у Верховній Раді проект Закону про внесення змін до Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”. А також підказує, що робити тим редакціям, які не встигають реформуватися, але не хочуть зникнути з 1 січня 2019-го.

На запитання відповідає юрист проекту Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Чи не підкажете, які поправки до Закону про реформування ЗМІ повинні винести на голосування ВР найближчим часом?»   – Необхідність внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» стала нагальною ще в першому етапі. Виникла необхідність усунути протиріччя з чинним законодавством, удосконалити механізм реформування друкованих ЗМІ. Зміни, внесені Законом України № 2051-VIII від 18.05.2017, не вирішили цих проблем. Наступний проект змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» №6560 не був прийнятий Верховною Радою. 06.06.2018 року внесений новий Законопроект (№ 8441), яким передбачається внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» з метою забезпечення належного закінчення процесу реформування.

Роз’яснює юрист проекту Тернопільського прес клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. 17.06.2018 року набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі –Закон), у зв’язку з чим у реформованих редакцій, які обрали форму товариства з обмеженою відповідальністю, виникла необхідність привести діючі статути у відповідність до чинного законодавства. Хто ще не встиг зареєструвати реформовану редакцію у формі товариства з обмеженою відповідальністю, при розробці проектустатуту вже повинні керуватися цим Законом.

Обговорення процесу роздержавлення районних видань на Чернігівщині та Дніпропетровщині у форматі відео-мосту відбулося 22 червня. Його учасниками з боку Чернігівщини стали начальник відділу співпраці зі ЗМІ управління інформаційної діяльності та видавничої справи Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської ОДА Валерій Сорокін, директорка ТОВ " Чернігівський край", редакторка газети "НК" (колишньої районки «Наш край» ) Наталія Бушай і керівник медіа-центру «Моє місто (Чернігів)» Вікторія Сидорова. З боку Дніпра: завідувач кафедри інформаційних технологій та інформаційних систем Дніпропетровського регіонального інституту державного управління, доктор наук, професор, член Правління Дніпропетровської обласної організації НСЖУ Валерій Дрешпак, відповідальний секретар КП "Нові рубежі" (газета Криничанського району) Наталя Долгіх, директорка приватного підприємства «Редакція газети «Степова зоря» смт. Петропавлівка Ірина Ситнік і координаторка Дніпропетровського прес-клубу Наталя Назарова.

На запитання відповідає юрист проекту Тернопільського прес-клубуІгор ФЕДОРЕНКО. “Як здійснити виділ редакції газети з комунального підприємства, що здійснює кілька видів діяльності (газета, радіо, телебачення)?” Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником вашого комунального підприємства є міська рада. Якщо при реформуванні редакції як юридичної особи рада приймала б рішення про припинення комунального підприємства шляхом перетворення і про вихід із складу його засновників, а трудовий колектив приймав рішення про створення підприємства-правонаступника, то у випадку виділення процедура дещо складніша.