Із початком військової агресії ми дещо змінили традиційну методологію. Було вирішено проаналізувати додатково, як медіа пишуть про цю війну, хто в них фігурує, і в яких аспектах (зокрема, з’явилося чимало матеріалів про волонтерів і волонтерок, про збір/розподіл гуманітарної допомоги та різноманітні соціальні проекти, про життя громад під час окупації, а також про окремих героїв/героїн цієї війни, поховання загиблих воїнів-земляків).
Зазнала змін і база нашого моніторингу, адже переважна більшість друкованих «районок» Чернігівщини призупинили діяльність у березні -квітні. Колективи не могли працювати, тому що дехто опинився на окупованих територіях, залишився без обладнання, комунікацій, зв’язку тощо.
Частина журналістів і редакторів були змушені виїхати за межі області чи України, рятуючи своє життя та дітей. Окрім того, не працювали друкарні, «Укрпошта». Одне слово, ні підготувати номер, ні надрукувати його, ні поширити серед підписників не було можливості. Частина редакцій змогли наповнювати інформаційні сайти, деякі стали активніші у соцмережах.
Отже, моніторинг у квітні тривав з 11 до 17 числа включно. Якщо було обмаль новин, брали до уваги публікації за 10 та 18 квітня. Моніторингу підлягали 4 газети («Вісті Борзнянщини» - сторінка в мережі Фейсбук, «Новини Городнянщини» - сторінка в Фейсбук, «Прилуччина» - друкований номер за 7 квітня, «Слово Варвинщини» - друкований номер за 14 квітня) та 5 інформаційних видань (сайти «Менщина», «Мій Ніжин», «Нежатин», «Прилуки.Сіty» і «Сусіди.Сіty»).
Загалом опрацьовано 199 публікацій «у газетах» і 247 повідомлень/статей на інформаційних сайтах.
Найбільший відсоток жінок як експерток ми зафіксували в інтернет-виданнях «Сусіди.Сіty» (39%), тобто можемо говорити про наближення до певного балансу експертів та експерток, «Нежатин» (30%). Найнижчий показник на сайті «Мій Ніжин» (13%). Минулого разу лідером був сайт «Менщина» (50%), який нині має показник 19%.
Переважно «жіночими» (там, де найчастіше «чути» жінок як експерток або вони згадані в тексті) традиційно залишаються такі теми як «освіта/наука», «медицина/охорона здоров’я», «соцполітика/соцзахист». У цей моніторинговий період суттєво збільшилася кількість експерток і героїнь у таких темах як «благодійність/волонтерство», «війна/армія». Натомість майже зникли жінки в темі «політика/місцева влада».
Зберігається тенденція, що журналісти гіперлокальних інтернет-видань Чернігівщини все частіше використовують фемінітиви. Зокрема, на сайті «Сусіди.Сіty» фемінітиви становлять вже 100%! Високі показники на сайтах «Мій Ніжин» і «Нежатин» (сподіваємося, колеги прислухалися до наших порад, адже минулого разу на цих сайтах було трохи більше 30% фемінітивів).
«Прилуки.Сіty», які вперше потрапили до моніторингу, взагалі чомусь не вживають назви посад і професій у жіночому роді навіть у тих випадках, де вони легко трансформуються: міський голова Олена Попенко; начальник управління Світлана Дурдас; начальник відділу Оксана Фабриченко; головний лікар Прилуцького ЦПМСД Людмила Слободенюк.
Сайт «Менщина» цього разу втратив позиції через статтю “Вибір Менщини – 2021”. Оголошення переможців». Йдеться про конкурс найкращих професіоналів у різних сферах, який проводить редакція. Усі номінації названі в чоловічому роді. Наприклад: підприємець, громадський діяч, медичний працівник, спортсмен. Але серед переможців, як з’ясувалося, чимало жінок. У тексті згадують : тренера Надію Таратухіну; службовця Ірину Лук’яненко; учителя Нелю Панченко; громадського діяча Людмилу Леонтієву; медичного працівника Ольгу Медянко. Вважаємо, що в назві номінацій і в оголошенні переможців/переможниць доцільно вживати також жіночий рід.
Зважаючи на наявність гендерного балансу в матеріалах (кількості жінок і чоловіків як героїнь/героїв і експерток/експертів) та кількості фемінітивів, найбільш гендерночутливим виданням серед гіперлокальних інтернет-видань Чернігівщини у квітні став сайт «Сусіди.Сіty» (58%) , наступний – сайт «Нежатин» (41%), з чим і вітаємо колег!
Відверто сексистських висловлювань у публікаціях інтернет-видань ми не помітили. Тематичних публікацій, які висвітлюють гендерні питання, в цей період не було, хоча інформаційних підстав є чимало. Українські жінки на рівні з чоловіками служать в армії, захищають свою країну, надають медичну допомогу, народжують у бомбосховищах (питання материнства та захисту дітей), координують волонтерську діяльність тощо. Виникають також питання порушення прав людини, злочинів проти людяності, гендерно зумовленого насильства у військовий час. Звісно, ці теми треба висвітлювати обережно, аби уникнути ретравматизації.
Дотичними до теми моніторингу можна вважати публікації, наприклад, про те, як староста села Гремяч Ганна Гавриліна повернулася з полону та розказала про те, що їй довелося пережити. Цей матеріал розміщений на сайті «Мій Ніжин»: https://mynizhyn.com/news/misto-i-region/23472-chernigivshina-z-polonu-povernulas-starosta-mista-gremjach.html
Про життя-буття під час окупації розказала й наша колега – редакторка газети «Новини Городнянщини» Світлана Томаш - у статті «Городня. Тридцять сім днів окупації: як це було», розміщеному на сайті «Сусіди.Сіty»: https://susidy.city/articles/205579/gorodnya-tridcyat-sim-dniv-okupacii-yak-ce-bulo
У матеріалах друкованих гіперлокальних видань Чернігівщини у моніторинговий період кількість жінок як експерток склала від 16% («Вісті Борзнянщини», сторінка в ФБ) до 57% («Слово Варвинщини») і навіть 67% (газета «Прилуччина»). Тож можемо навіть говорити про деякий дисбаланс. Найчастіше голос жінок звучав у таких темах як «освіта/наука», «волонтерство/благодійність», «соцполітика/соцзахист».
Найбільш гендернозбалансованими (де приблизно однакова кількість жінок і чоловіків у публікаціях) є матеріали газети «Слово Варвинщини» (57% експерток та 44% героїнь). Однак і цьому виданню, і іншим варто звернути увагу на вживання фемінітивів, адже це робить жінок більш видимими у суспільстві. Лідером попереднього аналізу «районок» Чернігівщини була газета «Наше слово» з 100% показником вживання фемінітивів!
У моніторинговий період у квітні в друкованих виданнях не зафіксований стереотипний і сексистський контент. Однак і тематичні публікації відсутні.
Якщо говорити про висвітлення війни на сторінках друкованих газет і в соціальних мережах, то переважаюча тематика повідомлень, в яких виступали жінки як експертки, така: голова громади чи староста повідомляє про загибель воїна-земляка, про прощання з ним; оперативна інформація про ситуацію в громаді від посадових осіб місцевого самоврядування; збір, надходження чи розподіл гуманітарної допомоги; неможливість евакуювати людей; обмін полоненими; всиновлення дітей з України в РФ. Три останні теми – від спікерок державного рівня, зокрема, віцепрем’єр-міністерки Ірини Верещук; заступниці міністра оборони Ганни Маляр; уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової. Матеріалів, у яких експертами чи героями виступають чоловіки, в рази більше!
Зважаючи на наявність гендерного балансу в матеріалах (кількості жінок і чоловіків як героїнь/героїв і експерток/експертів) та кількості фемінітивів, найбільш гендерночутливим виданням серед гіперлокальних друкованих видань Чернігівщини у квітні стала газети «Прилуччина» (індекс складає 48%), втім, радимо колегам звернути увагу на вживання фемінітивів. На другій сходинці – «Слово Варвинщини» (40%). У лютому, нагадаємо, лідером було «Наше слово" (індекс складає 63%).
А загалом редакції Чернігівщини, як уже повідомлялося вище, опинилися в надзвичайно складних умовах. Переважна більшість колективів станом на середину квітня ще не відновили свою діяльність (а саме – друк газет) . Це пов’язано і з відновленням роботи друкарні в Чернігові, і з наявністю (точніше – відсутністю) паперу, і з можливістю (неможливістю) доставки газет у населені пункти. Ймовірно, це відбудеться вже на початку травня. Вочевидь, роботу редакцій у воєнний час буде суттєво переформатовано.
Ознайомитися із загальними даними моніторингу гіперлокальних медіа 24 областей (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.
Експертка з гендерного моніторингу Вікторія Сидорова
___________________________
Гендерний моніторинг матеріалів українських медіа проводиться за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України.
