Експертки з моніторингу досліджували кількість жінок і чоловіків як героїнь/героїв та експерток/експертів (тих, хто коментували ті чи інші події) у публікаціях, як часто журналісти використовують фемінітиви та маскулінітиви, чи містять публікації стереотипні висловлювання, чи присутній сексистський контент у текстах і зображеннях, а також наявність тематичних матеріалів із гендерної проблематики.

Найбільший відсоток жінок як експерток ми зафіксували в інтернет-виданнях «Менщина» (50%) – тобто можемо говорити про баланс експерток і експертів, – а також«Мій Ніжин» (42%). Найнижчий показник на сайті «Нежатин» (21%).

Переважно «жіночими» (там, де найчастіше «чути» жінок як експерток або вони згадані в тексті) традиційно залишаються такі теми як «культура/релігія», «освіта/наука», «соцполітика/соцзахист», «екологія/довкілля». У цей моніторинговий період майже відсутні експертки в таких темах як «політика/місцева влада», «благодійність/волонтерство», «війна/армія».

Варто відзначити, що журналісти гіперлокальних інтернет-видань Чернігівщини все частіше використовують фемінітиви. Зокрема, є медіа, де фемінітиви становлять понад 90% (це, зокрема, «Ніжин.Сіty» та «Сусіди.Сіty»). Ці видання належать до всеукраїнської мережі, де одним із стандартів редакційної політики є гендерна чутливість.

Зважаючи на наявність гендерного балансу в матеріалах (кількості жінок і чоловіків як героїнь/героїв і експертокЇекспертів) та кількості фемінітивів, найбільш гендерночутливим виданням серед гіперлокальних інтернет-видань Чернігівщини у лютому став сайт «Ніжин.Сіty" (індекс складає 65%), з чим і вітаємо колег!

На другій і третій позиції з незначним відривом – «Сусіди.Сіty» (53%) та «Менщина» (49%). Колегам із видань «Нежатин» і «Мій Ніжин» пропонуємо частіше послуговуватися означенням посад і професій жінок у жіночому роді, адже вони роблять професіоналок і їх внесок у різні сфери життєдіяльності більш видимими в суспільстві.

Відверто сексистських висловлювань у публікаціях інтернет-видань ми не помітили, але були деякі з певними стереотипними уявленнями про роль жінки у суспільстві. Зокрема, сайт «Нежатин» розмістив публікацію під таким заголовком: «Ніжинський університет вітає чарівних жінок-науковиць» (з нагоди Міжнародного дня жінок і дівчат у науці). Ось посилання:

http://nezhatin.com.ua/2022/02/13/nizhynskyj-universytet-vitaye-charivnyh-zhinok-naukovyts/

І цитата: «Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя долучився до відзначення цього дня та привітав чарівну частину наукової спільноти. Бажаємо професійних успіхів та творчої наснаги!» Пропонуємо «віддзеркалити» це привітання – замість жінок уявити чоловіків – і усвідомити, що звернення до розумних високоосвічених наполегливих амбіційних жінок як до «чарівної частини наукової спільноти» – радянський штамп, об’єктивація жінок, адже йдеться не про конкурс краси, а про роль жінок як науковець, і зовнішність тут абсолютно ні до чого.

Сайт «Сусіди.Сіty» в статті «Мешканці Корюківки, що бачили війну на власні очі, говорять про можливе вторгнення Росії в Україну» поширює думки різних людей, в тому числі, про взяття жінок на облік у військкоматах. Зокрема, пан Валерій Гулицький, якого цитує видання, вважає це нормальною практикою. Але зауважує, що його власна дружина, котра працює прибиральницею в школі, не може бути корисною в армії: «Що вона там буде робити? Викладати «швабровєденіє»?» Цей вислів містить ознаки знецінювання жінок.

Ось посилання на цей матеріал: https://susidy.city/articles/193128/meshkanci-koryukivschini-yaki-bachili-vijnu-na-vlasni-ochi-pro-mozhlive-vtorgnennya-rosii-v-ukrainu

Щодо тематичних публікацій, які висвітлюють гендерні питання, то ми, на жаль, зафіксували лише одну на сайті «Нежатин». Ось заголовок: “Ні” булінгу та домашньому насиллю: захід у Ніжинському виші». Посилання: http://nezhatin.com.ua/tag/protydiya-bulingu/

Дотичним до теми можна вважати також вищезгаданий матеріал «Ніжинський університет вітає чарівних жінок-науковиць» (з нагоди Міжнародного дня жінок і дівчат у науці), у якому йдеться про співробітниць університету, котрі отримали відзнаки різного рівня за наукові досягнення на професійній ниві, та розміщені фото цих жінок-науковиць.

У матеріалах друкованих гіперлокальних видань Чернігівщини у моніторинговий період кількість жінок як експерток склала від 0% (газета «НК») до 57% (газета «Маяк»). Найчастіше голос жінок звучав у таких темах як «медицина/охорона здоров’я», «культура/релігія», «економіка/бізнес».

Найбільш гендернозбалансованими (де приблизно однакова кількість жінок і чоловіків у публікаціях) є матеріали газети «Маяк» (57% експерток та 47% героїнь, а також високий показник вживання фемінітивів). Ситуація в інших виданнях, як бачимо на графіку, теж доволі збалансована. Загалом колишні «райони» Чернігівщини широко вживають фемінітиви, а у «Нашого слова» взагалі 100% показник! Варто звернути увагу на не дуже позитивну нинішню ситуацію виданням «Новини Городнянщини» та «НК» (нам відомо, що редакції вже ухвалили внутрішню Політику гендерної чутливості).

У лютневий моніторинговий період у друкованих виданнях не зафіксований стереотипний і сексистський контент. Однак і тематичні публікації, на жаль, не зафіксовані.

Зважаючи на наявність гендерного балансу в матеріалах (кількості жінок і чоловіків як героїнь/героїв і експертокЇекспертів) та кількості фемінітивів, найбільш гендерночутливим виданням серед гіперлокальних друкованих видань Чернігівщини у лютому стала газета «Наше слово" (індекс складає 63%), з чим і вітаємо колег! Два інших видання майже не поступаються лідеру! А колективам видань «Новини Городнянщини» та «НК», вочевидь, варто розібратися в ситуації, аби жінки як професіоналки в різних сферах ставали більш видимими.

Загальний Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Чернігівщини в лютому 2022 року становить 44%. Це – середній показник по Україні. Ознайомитися із результатами моніторингу друкованих та інтернет-видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського пресклубу за посиланням: https://bit.ly/3BCSMcB

Експертка з гендерного моніторингу Вікторія Сидорова

___________________________

Гендерний моніторинг матеріалів українських медіа проводиться за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики». Проект реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром, мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.