В Олешні пройшли дитячі роки Софії Русової – педагогині, просвітительки, громадської діячки - фундаторки доктрини національного виховання. Майже 100 років тому нашій землячці вдалося зламати усталені стереотипи щодо місця жінки в соціумі. Вона залишалася дружиною, мамою, бабусею, але змогла вийшла за ці рамки й вважається однією з перших українських феміністок. Але чи багато ми знаємо про її життя та творчий спадок, що не втрачає актуальності?
Тож в учасників престуру була нагода відвідати родинний маєток Ліндфорсів (Ліндфорс – дівоче прізвище Софії Русової, адже її батько – швед, а мати – француженка) та меморіальний музей, створений коштом мецената Івана Чауса. Експозиція розповідає про цю дивовижну родину та долю нащадків Русової. Окремий важливий розділ - педагогічна діяльність просвітительки як в Україні, так і в еміграції. В маєтку зберігаються й особисті речі Софії Федорівни, передані її нащадками.
Учасники престуру відчули, що садиба Ліндфорсів – свого роду «місце сили». Тут напрочуд чисте повітря, мальовничі краєвиди й особлива енергетика. Після екскурсії ми вирушили до однієї із «зелених садиб» на Голубих озер, де відбулася розмова за кавою-чаєм і живий обмін думками, зокрема, про роль жінки в суспільстві, рівні права та можливості, вживання фемінітивів тощо.
Приміром, радниця голови ЧОДА з гендерної тематики Лариса Юда розповіла про деякі маловідомі сторінки життя Софії Русової. Зясувалося, що Софія Федорівна стала професоркою, навіть не маючи вищої освіти. Вона тримала зв’язок з Симоном Петлюрою, вони були однодумцями у багатьох питаннях. «Однією з перших у тогочасному суспільстві Софія Русова поставила питання, як жінці самореалізуватися та не загубитися у вирії життя, - наголосила експертка. - Цікавий момент: на Міжнародному жіночому конгресі в Гаазі вона представляла українську делегацію. Там говорила про українську жінку, яка знаходилася у важких умовах, і привернула увагу світового товариства до цієї проблеми».
А тренерка з гендерної тематики Світлана Задорожна наголосила, що жінкам варто розвивати громадський рух, аби відстоювати свої права. «Сьогодні жінка має багато прав, проте такий стереотип як «берегиня» звужує її суспільне значення, – вважає пані Світлана. - Не треба забувати, що жінка живе в громаді, тож має відповідати за себе, родину та світ, в якому живе. Нам варто підтримувати одна одну та вирішувати наші жіночі проблеми, про які чоловіки часто навіть не здогадуються».
Голова ГО «Спілка жінок Чернігівщини» Олена Пекуровська зауважила, що бізнес леді не часто хочуть ставати більш видимими. «Як відомо, гроші люблять тишу. Як тільки ти показуєш свою фірму на загал, тебе починають просити про допомогу та інші речі, - говорить Олена Пекуровська. - Саме це не мотивує нас розповідати про свій бізнес чи ділитися історіями успіху. А ще для успішної реалізації жінки в будь-якій сфері дуже важлива підтримка родини та друзів. Надійний тил – одна зі складових успіху».
Чудові журналістки й письменниці Наталка Фурса (Полтава) та Валентина Громова (Чернігів) також поділилися думками про роль жінок у сучасному світі й налаштували всіх на ліричний лад, коли зачитали свої віршовані рядки.
Підсумувала обговорення голова Волинського пресклубу й координаторка загальноукраїнського проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» Богдана Стельмах. Вона зізналася, що навіть не уявляла масштаб особистості цієї унікальної жінки. А акцент зробила на тому, що жінка не буде вступати в конфлікт з собою, якщо суспільство не намагатиметься ставити її в певні рамки. Кожній жінці важливо мати право вибору й можливість самій керувати своїм життям.
_________________
Захід відбувся в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews
