- Проведення подібних заходів у невеликому містечку – це, звичайно, стресово та ризиковано, - говорить начальник відділу культури Козелецької селищної ради та представниця оргкомітету фестивалю, Діана Волкова. – Проект нестандартний, націлений на підвищення культурного та естетичного рівня населення. Люди звикли до зовсім іншого формату - примітивно-розважального. Але українська культура, зокрема, музична, значно багатогранніша та глибша за популярну «шароварщину», а Козелець – місто з багатою архітектурною та славною історичною спадщиною. Він заслуговує на честь приймати високоповажних діячів мистецтва та бути майданчиком для їхніх виступів.
Почалося все, власне, ще 26 вересня з барокової вистави «Трактирниця» за твором Карло Гольдоні, яку мешканцям Козелецької громади презентували актори Чернігівського Молодіжного театру, що зібрали справжній аншлаг. А в суботу 28 вересня арт-естафету перейняли козелецькі художники, котрі презентували виставку своїх робіт у стінах Музею ткацтва (до речі, це одна з родзинок туристичних маршрутів).
Об одинадцятій ранку 28 вересня у міському парку біля білосніжних стін величного собору стартували одразу два заходи: пленери для юних художників та їхніх батьків, а також «Happening» (щось на зразок презентації) від учнів та викладачів місцевої музичної школи. Діти й педагоги демонстрували свої музичні інструменти зацікавленим глядачам, надали можливість кожному спробувати щось зіграти, а також потішили своїми талантами, наповнивши парк веселою музикою. Юні художники під керівництвом професійних митців мали змогу намалювати з натури перлину барокової архітектури – Собор Різдва Пресвятої Богородиці (його можна вважати головним магнітом для туристів і паломників), а потім стати учасниками загальноміської виставки робіт. Політ фантазії дітей ніхто не обмежував, і якщо їм хотілося намалювати маму або сонечко – то так і малювалося.
Зустріч з художником Сергієм Захаровим, автором карикатурних зображень лідерів так званої «Новоросії», за експозицію яких на окупованих вулицях Донецька він ледь не заплатив життям, стала однією з найпотужніших подій. На сходах парку митець презентував свою графічну новелу «Діра», засновану на страшних реаліях 2014 року загалом та його власних, і поділився болючими спогадами про війну, полон у бойовиків, півтора місяці тортур та безнадії, а також раптовий порятунок від неминучої загибелі. Після презентації бажаючі могли отримати примірник видання з автографом.
Опісля основне дійство перемістилося на центральну площу, на велику сучасну сцену, розташовану біля селищної ради. На шляху до сцени розмістилися столи з виробами майстрів. Можна було не лише придбати оригінальну сувенірну продукцію, але й самому опанувати ази деяких ремесел. Для малечі працювали гойдалки та атракціони, а з боку фудкорту линули апетитні аромати смаколиків з грилю, бо видовища – це добре, але потребу в хлібі ніхто не скасовував. Навколо сцени було чимало точок, де можна було скуштувати якісну каву. А журналісти «відкрили» місцеве кафе, де виготовляють натуральне морозиво й пригощають гарячим шоколадом (це вже гастрономічна родзинка Козельця туристичного).
Аби поціновувачам музичного мистецтва - молодим і літнім було зручно споглядати дійство, перед сценою встановили зручні лави та стосики пресованого сіна, що виконували роль стільців і крісел. Після урочистого відкриття фестивалю барокової музики почався справжній «зорепад». Сучасні виконавці класичної музики одне за одним дарували свою творчість і натхнення. Програму розпочала шанована в Україні та за її межами капела бандуристів Київського інституту музики імені Р.М.Глієра під керівництвом лауреатки міжнародних конкурсів Ірини Родіонової. Капела, що за основну мету своєї діяльності ставить популяризацію та пропаганду української народної пісні, виконала добірку обробок народних творів.
Дует Тетяни Лободи та Олени Кореняк познайомив жителів і гостей міста з таким напрямом, як старосвітська музика. Це канти, псалми та думи, які й досі, як виявилося, можуть тривожити душі людей і не втрачають актуальності. Однією з родзинок фестивалю став виступ Мирослави Которович - стипендіатки «Моцарт-академії», скрипальки у другому поколінні, шанованої у багатьох країнах світу музикантки, та її гурту - камерного ансамблю «АртеХатта». У ніжних руках музикантки тремтлива скрипка сміялася й плакала найтоншими переливами музичних відтінків. Далі своїм дивовижним сопрано чарувала присутніх солістка Національної оперети України Галина Грегорчак-Одринська. Вона виконала низку класичних творів і в дуеті зі своїм чоловіком Володимиром Одринським. Насамкінець виступив український Паганіні Кирило Стеценко - онук славетного українського композитора, диригента та громадського діяча Кирила Стеценка. Музика Баха у сучасній обробці справила сильне враження на усіх слухачів.
Фінальним акордом фестивалю став символічний арт-перформанс від київських художників «Час будувати – час ламати». Митці зводили умовну стіну з пенопластових блоків, яку експресивно зафарбовували бризками та патьоками темної фарби, а потім зруйнували вщент. Потужне видовище викликало багато емоцій та спонукало кожного глядача до власної інтерпретації побаченого.
«Ми сподіваємось, що фестиваль стане традиційним, - говорить Олена Дмитренко, селищний голова Козельця. – Наша громада дуже активна, колектив молодий, зацікавлений у всьому новому, тому перемога у конкурсі «Малі міста – великі враження» стала для нас великим кроком у розвитку. Від Козельця насправді мають бути великі враження, тому що енергетика містечка залежить не від його площі чи кількості населення, а від людей, які тут проживають. Містечко славне, з величезною історією і я маю надію, що ми розвиватимемося й надалі».
«Козелець – місто з багатою історією та дивовижною бароковою архітектурою, - зауважує Cвітлана Романченко, представниця оргкомітету проекту «Час нових історій». – Тому інколи здається, що люди тут живуть переважно минулим. Осучаснити цю історію та дати громаді поштовх до розвитку – в цьому і є сенс проекту. Використати культурну спадщину – матеріальну і нематеріальну, щоб створити щось нове, цікаве, привабливе і для молоді, що живе в Козельці, і для гостей, які відвідують це місто».
За відгуками жителів селища, фестиваль сподобався, хоча люди й не звикли до такого формату святкування Дня міста. Зауважимо, що дехто з журналістів під час прес-туру до Козельця вперше на власні очі побачив славнозвісний іконостас собору Різдва Богородиці – одне з див Чернігівщини. Нам пощастило піднятися й на дзвіницю, адже зазвичай вона закрита для гостей. А загалом склалося враження, що бароковий фестиваль «Час нових історій» може стати подією, що приваблюватиме людей і матиме широкий інформаційний і культурний резонанс.
