Сьогодні: 23.09.2019
banner468x60

У матеріалах чернігівських медіа жінки стали більш видимі

Це засвідчують результати моніторингу 5 друкованих і 5 інтернет-видань Чернігівської області, що тривав у період з 11 по 17 серпня 2019 р. Монітори аналізували контент і зображення, аби отримати картинку динаміки гендерної чутливості медіа. Це був четвертий, заключний моніторинг цього року, перший тривав з 11 до17 лютого, другий – з 11 до 17 квітня, третій – з 11 до 17 червня (а попередній моніторинг був проведений в 2017 році). До уваги бралися кількісні та якісні показники. Зокрема, монітори рахували кількість експертів/експерток, героїв/героїнь у публікаціях, вживання фемінітивів, а також аналізували наявність стереотипного та сексистського контенту в матеріалах.

Для моніторингу обрані такі обласні видання: газети «Гарт», «Вісник Че», «Деснянська правда», «Чернігівщина» та «Деснянка», а також інформаційні сайти «Город.сн», «Челайн», «Свобода ФМ», «Час Чернігівський», «Чернігівщина: події і коментарі/ПіК». Загалом переглянуто й проаналізовано 119 матеріалів (статті та новини) в друкованих виданнях і 442 публікації/новини на інформаційних сайтах.

Фактів сексизму і стереотипних висловлювань як щодо жінок, так і щодо чоловіків у цей і попередній моніторинговий період ми не виявили. А в другому моніторинговому дослідженні (проведеному в квітні) їх було значно менше, ніж у першому (проведеному в лютому). Втім, журналістам варто уважніше ставитися до цитування висловлювань деяких респондентів. Ось цитата зі статті: "Через 10-20 років такі професії як бухгалтер, копірайтер, кошторисник, бібліотекар, юрист-консультант, нотаріус, логіст, диспетчер, штурман, коректор, журналіст, перекладач, охоронець, листоноша, гірник, швачка - зникнуть і, скоріше за все, вже не повернуться". Переважна більшість професій тут зазначені в чоловічому роді (хіба в цих професіях задіяні лише чоловіки!?), листоношею може бути і він, і вона, і чомусь лише назва професії «швачка» зазначена в жіночому роді (газета "Деснянка" від 15 серпня 2019 р.). Цю ж статтю передрукував сайт «Город.сн».

В газеті «Вісник Че» від 15.08 на одній сторінці помітили парадоксальне (стаття «Чим краще закусувати»): «Віталій Куц, домогосподар» і «Ганна Стрілець, техпрацівниця в школі». Чомусь не написали поруч з прізвищем чоловіка домогосподарка, а з прізвищем жінки – техпрацівник. Вочевидь, вживання фемінітивів зумовлено тим, наскільки людина мислить стереотипно, чи ні.

В інтернет-виданнях за підсумками цього четвертого моніторингу ситуація з використанням фемінітивів доволі стабільна (38%). За даними попередного (третього) моніторингу, фемінітиви складали 39% посад і назв професій, поруч з якими стояли жіночі ім’я та прізвища. За підсумками другого моніторингу фемінітиви вживалися в шість разів рідше, ніж маскулінітиви (назви посад у чоловічому роді, коли йдеться про жінок). Варто зазначити, що кількість фемінітивів вже переважає на сайтах «Свобода ФМ» та «Челайн» (тут ситуація значно покращилася порівняно з минулим разом).

Якщо говорити про ситуацію в друкованих виданнях, то кількість фемінітивів вперше переважила кількість маскулінітивів – 58% і 42% відповідно! За даними попереднього моніторингу, журналісти обласних видань використовували фемінітиви у 40% випадків. При цьому газета «Деснянська правда» залишається абсолютним рекордсменом у використанні фемінітивів – понад 80%, а газета «Гарт» у цей моніторинговий період теж використовувала більше назв професій і посад у жіночому роді (минулого разу їх взагалі не було).

feminitivi

 

Найчастіше чернігівські журналіст/к/и використовували такі назви посад і професій у жіночому роді: генеральна директорка, завідувачка відділу, радниця з децентралізації, заступниця начальника, міністерка освіти, директорка фабрики, майстриня з масажу, зооволонтерка, кондитерка, стилістка, поетеса, перекладачка, ілюстраторка, фінансистка, тренерка команди (в друкованих виданнях) і cільська голова, вокалістка, журналістка, начальниця пошти, солістка, поетеса, заступниця міського голови, мисткиня, перекладачка, артистка, PR-консультантка, директорка, контент-менеджерка, вчителька, педагогиня, начальниця відділу освіти (в інтернет-виданнях).

Водночас медіа продовжують вживають назви посад і професій жінок у чоловічому роді: заступник мера Тетяна Вишняк, начальник відділу Катерина Череватенко, генеральний директор заповідника Наталія Реброва, начальник відділу культури Ірина Жижа, директор школи Наталія Шевченко, землевпорядник Алла Степаненко, народний депутат Анна Романова, завідувач центру екстренної медичної допомоги Ірина Корчева, начальник відділу Ольга Панкратова, директор обласного центру зайнятості Лідія Падалка, міністр охорони здоров’я Уляна Супрун, міністр освіти Лілія Гриневич, міністр у справах ветеранів Ірина Фриз, директор молодіжного центру Анжела Тимченко, керівник археологічної експедиції Олена Черненко, виконувач обов’язків голови ОДА Наталі Романова, адвокат Тетяна Матяш, завідувач відділення Вікторія Милейко тощо.

Щодо кількісних показників, то у друкованих виданнях жінки все частіше виступають експертками і в деяких темах присутні майже так само, як чоловіки-експерти.

drukovani

Це – тема економіки та бізнесу (48% загальної кількості експертів), розваг (55%), культури (53%) та медицини (50%). Найменше на цей раз жінки представлені в політичній, освітній і спортивній тематиках. Найбільше уваги жінкам як експерткам приділили газети «Чернігівщина» (54%), трохи менше – «Деснянська правда» і «Вісник Че» (по 46%). Можна відзначити позитивну динаміку, адже в попередніх моніторингах чоловіки як експерти мали слово двічі та втричі частіше, ніж жінки.

В інтернет-виданнях героїні та експертки у публікаціях становлять лише 39% і 23% відповідно. Жінки як експертки частіше «мають слово» в таких темах, як медицина (60%), культура (56%), освіта та наука (46%), а також «розваги» (67%). Варто зазначити, що в цей моніторинговий період кількість жінок-експерток зросла, вони представлені в усіх темах. Найбільше жінок-експерток в публікаціях на сайтах «Город.сн» (49%), найменше – «Свобода.ФМ» (19%).

internet

Як героїні жінки найчастіше згадуються в таких темах, як «медицина» (49%), «освіта/наука» (32%), «політика» та «економіка» (по 27%). Найвищий відсоток героїнь – у матеріалах на сайті «Події і коментарі» (31%) , найнижчий – у видання «Час Чернігівський» (14%).

Варто зауважити, що в період з 11 до 17 червня в друкованих ЗМІ Чернігівщини, що підлягали моніторингу, не були зафіксовані матеріали з гендерної проблематики. Таку ж ситуацію ми спостерігали в лютому. Втім, інтернет-видання розмістили деякі матеріали, що не напряму, але опосередковано стосуються цієї проблематики. Так, сайт «Город» опублікував матеріал «Правило мого життя – самостійно приймати рішення і відповідати за них» (передрук з газети «Чернігівщина» за тиждень, що передував моніторинговому). Це розмова журналістки з Вікторію Спартц – єдиною українкою, яка є сенаторкою американського штату. Надихаючий матеріал! А сайт «Челайн» розмістив статтю «На Чернігівщині чоловіки б’ють жінок, а жінки – чоловіків» (так би мовити, про гендерну "рівність" у сфері домашнього насильства, адже кривдниками є не лише чоловіки, а й жінки).

Увагу моніторів привернуло й повідомлення на сайті «Город» про відкриття спортивного майданчика (13 серпня), де і в тексті, і на фото присутні лише чоловіки-чиновники. Враження, що ми живемо у «чоловічому світі» посилюється і після публікації, де всі герої та спікери – чоловіки (про змагання лісорубів на Чернігівщині) (варто зазначити, що це передрук статті з газети «Чернігівщина», номер від 8 серпня 2019).

Отже, загальний Індекс гендерної чутливості чернігівських медіа у серпні 2019 року – середній по Україні (38%). Ознайомитися з підсумковими результатами серпневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях можна на сайті Волинського прес-клубу.

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews


  • АНОНСИ ПОДІЙ
  • ПОПУЛЯРНЕ
  • 1
  • 2
  • 3
Prev Next