Це був третій моніторинг цього року, перший тривав з 11 до17 лютого, другий – з 11 до 17 квітня (а попередній моніторинг був проведений в 2017 році). До уваги бралися кількісні та якісні показники. Зокрема, монітори рахували кількість експертів/експерток, героїв/героїнь у публікаціях, вживання фемінітивів, а також аналізували наявність стереотипного та сексистського контенту на шпальтах і в матеріалах.
Для моніторингу обрані такі обласні видання: газети «Гарт», «Вісник Че», «Деснянська правда», «Чернігівщина» та «Деснянка», а також інформаційні сайти «Город.сн», «Челайн», «Свобода ФМ», «Час Чернігівський», «Чернігівщина: події і коментарі/ПіК». Загалом проаналізовано 90 матеріалів (статті та новини) в газетах і 450 публікацій на інформаційних сайтах.
Важливо відзначити, що фактів сексизму і стереотипних висловлювань як щодо жінок, так і щодо чоловіків у цей моніторинговий період ми не виявили. А в другому моніторинговому дослідженні (проведеному в квітні) їх було значно менше, ніж у лютому.
Щодо використання фемінітивів (назви посад і професій у жіночому роді), то в інтернет-виданнях їх почали вживати значно частіше порівняно з минулим періодом! Зокрема, 39% назв професій і посад, біля яких стоїть жіноче ім’я та прізвище, використовуються в жіночому роді. За даними попереднього моніторингу, фемінітиви вживалися в шість разів рідше, ніж маскулінітиви (назви посад у чоловічому роді, коли йдеться про жінок). Варто зазначити, що кількість фемінітивів переважає у публікаціях таких видань, як «Свобода ФМ» і «Чернігівщина: події і коментарі» (по 56%). Найменше фемінітивів використовують журналіст/к/и сайту «Челайн» – 29%. Хоча і тут простежуємо позитивну динаміку.
Обласні друковані видання використовують фемінітиви у 40% випадків. При цьому газета «Деснянська правда» є абсолютним рекордсменом – 86% фемінітивів, а газета «Гарт» в моніторинговий період взагалі не використовувала назви професій і посад у жіночому роді. Доволі високі показники вживання фемінітивів у газет «Вісник Че» (33%) та «Чернігівщина» (40%). Ситуація значно покращилася порівняно з минулим періодом!
Чернігівські журналіст/к/и використовують такі назви посад і професій у жіночому роді: фельдшерка, консультантка проекту, активістка, режисерка, авторка, директорка департаменту, курсантка, журналістка, вчителька, волейболістка, лауреатка, майстриня вишивки, депутатка сільської ради, начальниця відділу освіти, поетеса, співуня (а не співачка), оперна співачка, очільниця міського осередку, керівниця експедиції (в друкованих виданнях) і громадська омбудсменка, радниця проекту, виконуюча обов’язків очільника ОДА, фітнес-тренерка, директорка центру, начальниця фінансового управління, директорка публічної бібліотеки, бібліотекарка тощо (в інтернет-виданнях).
Водночас видання продовжують вживати назви посад і професій жінок у чоловічому роді: лідер партії, прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, кандидати в народні депутати Жанна Шерстюк і Олена Шинкаренко, прес-секретар Анна Юдіна, директор підприємства Альона Смягликова, прес-секретар Яна Тітенок, перша віце-спікер Ірина Геращенко, віце-прем’єр Іванна Климпуш-Цинцадзе, волонтер Софія Федина, госпітальер Яна Зінкевич, начальник сектору моніторингу Інна Музиченко, етнолог, мистецтвознавець Віра Зайченко, прес-офіцер Світлана Халимоненко, кореспонденти Марія Пучинець і Сніжана Божок, редактор телеканалу Наталія Левочко, коректор Катерина Махлай, начальник гуманітарного відділу Марія Герасименко, ветеран журналістики Світлана Скрипка, заслужений працівник культури Катерина Калініченко, заступник голови РДА Тетяна Ляшенко, обліковець Світлана Піддубна, заступник голови ОДА Наталія Романова, програмний директор каналу Марія Гурська, екс-заступник міністра Юлія Клименко, виконувач обов’язків голови ОДА Юлія Бобровська тощо.
Щодо кількісних показників, то у друкованих виданнях жінки все частіше виступають експертками, хоча відсоток чоловіків-експертів на шпальтах усе ще переважає вдвічі. Втім, можна відзначити позитивну динаміку, адже в попередніх моніторингах чоловіки як експерти мали слово втричі частіше, ніж жінки. Тематично жінки більше представлені в матеріалах про волонтерство (67% загальної кількості експертів), культуру (53%) і воєнну тематику (83%) (однак у таких матеріалах пишуть не стільки про жінок на фронті, скільки про матерів і батьків воїнів, що загинули під час війни на Сході).
Найбільше уваги жінкам як експерткам приділили газети «Деснянська правда» (12) та «Гарт» (9), як героїням матеріалів – ті самі видання: «Деснянська правда» (44) та «Гарт» (37). Втім, інші видання майже не поступаються лідерам.
В інтернет-виданнях експертки та героїні публікацій становлять лише 34% та 23 % відповідно. Жінки як експертки частіше «мають слово» в таких темах, як «культура» (54%), а в матеріалах про волонтерство і спорт простежуємо паритет із експертами (по 50%). Це позитивна тенденція, адже у квітні у спортивній тематиці жінки як експертки не були представлені взагалі. Варто зазначити, що в цей моніторинговий період кількість експерток зросла, а також вони представлені в усіх темах. Найбільше – в публікаціях на сайті «Челайн» (32) (політика змінилася!) і «Gorod.cn.ua» (29).
Як героїні жінки найчастіше згадуються в таких темах як культура (41%) та медицина (45%). Найбільше героїнь зустрічаємо в матеріалах на сайті «Город.сn».
Загальний показник гендерної чутливості чернігівських медіа у червні 2019 року – 34 % (у квітні – 27%). Ознайомитися з підсумковими результатами квітневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу. ___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
