Сьогодні: 24.09.2018
banner468x60

Редактори з Чернігова та Мени поділилися досвідом роздержавлення з колегами з інших регіонів України

Семінар-практикум для редакторів колишніх комунальних видань, що відправилися «у вільне плавання», пройшов 9-10 серпня на Чернігівщині. Гості з різних регіонів України (Харківщина, Дніпропетровщина, Сумщина, Житомирщина, Тернопільщина, Херсонщина) відвідали ТОВ «Чернігівський край» (колишня районка «столичного» Чернігівського району) і ТОВ «Медіа-центр «Наше слово», що утворилося на базі районки Менського р-ну. Організатор заходу - Тернопільський прес-клуб.

 

В перший день навчального візиту, 9 серпня, редактори відвідали редакцію чернігівської газети «НК» (колишня районка). Про історію видання та його сьогодення учасникам семінару розповіла редакторка Наталя Бушай: «Наша газета, як і переважна більшість районних видань, була заснована ще на зорі радянської епохи, кілька разів змінювала назву, а в часи незалежності почала називатися «Наш край». 25 років ми існували під цією назвою, але на нашу біду з’явилася однойменна партія, в зв’язку з цим у нас виникали проблеми. Ми почали позиціонувати себе не як партійна, а як «народна газета» та взяли назву «НК». Її можна розшифровувати як «наша команда» чи «народний контроль». Роздержавилися одними з перших. Район великий, 52 тисячі жителів, але є особливості. По-перше, у нас низька щільність населення. В деякі віддалені села нема доріг. По-друге, нема районного центру, тому нас часто асоціюють з обласними виданнями. І звідси випливає дуже велика конкуренція».

За словами Наталії Бушай, процес роздержавлення газети пройшов доволі спокійно. Із співзасновниками спірних моментів не виникало, депутати на сесії проголосували «за» та відпустили колектив. Найпроблемніше наразі– питання з приміщенням, в якому розміщується редакція. Це кілька кімнат на першому поверсі в багатоповерхівці. Колектив намагаються «витіснити». Приміщення комунальне, належить райраді, але передане управлінню культури й туризму. Саме з ним і укладена угода про оренду, яку треба продовжувати кожні два роки. «Б’ємося за те, щоб цю угоду підписати на 15 років, причому напряму з райрадою, але поки що не вдається», - пояснює наша співрозмовниця.

Газета «НК» - чорно-біла, адже друк у кольорі коштуватиме десь на 1500 грн. більше. За рік виходть близько 100 тис. грн., тому колектив вирішив не витрачати зайвого. Кажуть, що рекламодавців через це не втратили, тому що їх і так було небагато. «Будемо мати більше прибутків – перейдемо на колір, - ділиться планами Наталя Бушай. - Ми зараз весь час балансуємо на межі. Наше завдання – зробити газету самоокупною та насправді незалежною. В роздріб іде близько 10% тиражу, інше – за передплатою, причому газетою цікавляться навіть жителі інших районів. Наш читач в основному живе по селах, тому пишемо про все, що цікавить людей. І про владу також доволі активно. Так, на основі угоди «Про висвітлення діяльності». Але пишемо так, як цікаво нашим читачам. Робимо ставку на аналітичні матеріали, змістовні статті, розгорнуті інтерв’ю. Висвітлюємо проблематику району. Ми єдина газета на Чернігівщині, що друкує відкриті листи читачів, які протестують проти експерименту «Укрпошти». Це дуже серйозна проблема. Працюють так звані «пересувні відділення», змінився штат поштарів. Газети не доставляються вчасно, в маленькі села привозять одночасно газети за кілька тижнів».

Учасники семінару-практикуму дізналися, що в штаті «НК» зараз четверо працівників. Пишуть усі, навіть бухгалтер і дизайнер. Всі мобільні, за потреби одне одного заміняють. Ще кілька людей працюють на гонорарній основі, є мережа дописувачів у населених пунктах: вчителі, бібліотекарі, працівники культури. «Вся бухгалтерія у нас прозора, тому що знайдеться чимало бажаючих перевірити нашу діяльність», – веде далі пані редакторка. Аби привабити аудиторію та популяризувати газету, дизайнер і креативний директор видання Олександр Божок відновив старовинну технологію виготовлення паперу із рогози, зібрав необхідні для цього пристрої. Учасники семінару на власні очі побачили цей процес і взяли на згадку по клаптику з автографом майстра. Майстер-класи з виготовлення паперу популярні серед школярів, викликають зацікавлення у туристів. Для колективу це – додаткове джерело прибутку. Крім того, Олександр Божок розробив сканер, з допомогою якого вдалося оцифрували весь редакційний матеріал, починаючи з 1946 року. Тепер всі примірники доступні в електронному вигляді!

 

Наступного дня учасники семінару-практикумупобували в райцентрі Мена, де діє ТОВ «Медіа-центр «Наше слово», створене на базі районної газети «Наше слово». Голова цього товариства і редактор газети Олександр Назаренко водночас очолює обласний осередок Національної спілки журналістів і ГО «Асоціація регіональних ЗМІ». Він поділився досвідом роздержавлення, розповів про підготовку документів, проходження належних процедур, адже газета реформувалася повністю серед перших. «Асоціація регіональних ЗМІ» активно допомагала колегам, готувала методичні матеріали, проводила тренінги. Втім, найбільше колег-редакторів – учасників семінару цікавило, як газеті заробляти гроші й бути комерційно успішним проектом.

-         Наша газета 1931 року народження, до минулого року ми вважалися комунальною газетою, але до того вже 10 років не отримували коштів з бюджетну, свідомо відмовилися від дотування, бо передбачали, що рано чи пізно підемо у вільне плавання , - повідомив Олександр Назаренко. - У нас вже давно є свій сайт, є сторінки в соціальних мережах (і, до речі, вони доволі популярні серед молоді). Крім того, у нас є ФОП, з яким ми працюємо за угодою «Про спільну діяльність», що займається рекламною діяльністю та малою поліграфією. Тут можна купити різноманітні бланки документів, зокрема, для підприємців, канцтовари, надаємо послуги з ксерокопіювання, що теж користуються попитом.

На сьогодні основний дохід редакції – від продажу газети та передплати. У найкращі часи у «Нашого слова» був тираж 10 тисяч, але зараз кількість населення скорочується, демографічна ситуація критична, тож і тиражі падають. На сьогодні це 6300, а ще рік тому було 7300. Ще один несприятливий фактор – «поштова реформа». «Це просто вбивство сільської пошти як такої, - не приховує емоцій наш співрозмовник. - Буквально вчора ми відвідали одне з сіл Городнянського району, куди «пересувне поштове відділення» мало бути о 9.30. Люди зібралися, а воно приїхало десь о 11.15. Зараз поки що паралельно діє й стаціонарне відділення, але комунальні платежі там не беруть. Люди просто у відчаї. Крім того, зима попереду, дороги часто не чистяться. Листонош звільняють, приїздить це пересувне відділення, яке не знає ні села, ні людей. Поки що ми не можемо вплинути на ситуацію, зверталися і до Президента, і до прем’єра, написали листа спікеру. Нас не чують і, схоже, не хочуть чути… Тому оптимізму в мене не залишилося, зараз розраховуємо лише на те, щоб збільшувати доходи від реклами, бо доходи від продажу газети будуть падати однозначно».

Як розповів керівник, він планує серйозно зайнятися розвитком реклами та сайту. «Наше слово» бере у проекті агенції «Або», яка допомагає газетам створювати сайти, навчає, як з ними працювати, а головне – отримувати прибуток. «Ми вирішили створити сайт на два райони, об’єднати зусилля з сусіднім Корюківським, де є газета «Маяк», - ділиться задумом Олександр Назаренко. - Спробуємо розширити аудиторію й відповідно – площу покриття рекламою. Від нашого старого сайту, вочевидь, відмовимося, хоча він один з найстаріших в області. Звісно, шкода, тому що багато в нього вклали ресурсів. Новий сайт буде вести наш працівник. Він знімає гарне відео, гарний фотограф, є певні труднощі з текстами, але навчимо. Головне, що вже через годину про подію є сюжет, є фоторепортаж, людям це цікаво».

-         Нещодавно спілкувався з фахівцями концерну «Сегодня», вони кажуть, що в світі нині спостерігається тенденція: спад тиражів друкованої преси зупинився, читачі повертаються до газет. Справа в тому, що Інтернет при всіх його позитивах по суті є «інформаційною помийкою», там багато фейків, а люди не вміють розрізняти, де правда, а де брехня. Газета ж несе відповідальність за інформацію, тому до неї більше довіри. Люди повертаються до локальних медіа, розуміючи, що в Інтернеті дуже складно орієнтуватися. Гадаю, що газети у нас виходитимуть меншими накладами, але це будуть елітні ЗМІ, що користуються повагою. Втім, паралельно маємо розвивати Інтернет-ресурси, вчитися їх монетизувати.

Поїздка по обміну досвідом між редакціями відбулася в рамках проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).


  • АНОНСИ ПОДІЙ
  • ПОПУЛЯРНЕ
  • 1
  • 2
  • 3
Prev Next