Загалом було проаналізовано 712 матеріалів у газетах і 2621 інформацію в інтернет-виданнях. Метою моніторингу було дослідити ґендерний баланс чернігівських медіа (наявність чи відсутність стереотипного образу жінки та чоловіка, сексистських висловлювань, рівновага в експертному середовищі, тобто звернення журналістів за коментарями до фахівців як чоловічої статі, так і до жінок) та вживання фемінітивів (це назви посад, наукових ступенів тощо в жіночому роді). Ми аналізували кількісні та якісні (тематичні) показники.
Як з’ясувалося, в серпні в зазначених друкованих ЗМІ слово для коментарів чоловікам було надано вдвічі частіше. Жінкам переважно надавали слово в темі культури (60%). Паритет думок дотримано у матеріалах про розваги та відпочинок (50%). У матеріалах на економічну, освітню, медичну тематики та волонтерство експерток утричі менше, ніж експертів. Найменше думка жіноцтва представлена у матеріалах на теми війни (0%), політики (15%) і спорту (17%).
Частіше, ніж інші видання, до жінок як експерток зверталися журналісти газет «Семь дней» і «Гарт». Найменше експерток, як і минулого разу, на сторінках обласних газет «Чернігівщина», «Вісник Че» і «Деснянська правда».
У зазначених друкованих ЗМІ Чернігівщини упродовж серпня згадувалося загалом 495 героїнь та 1045 героїв (вдвічі частіше). Майже такі ж показники виявив і перший моніторинг, що проводився в лютому.
Якщо взяти до уваги відстокове співвідношення героїнь і героїв журналістських матеріалів, то найвищий показник присутності жінок у публікаціях на теми медицини, волонтерства і розваг (по 47%), а найменше – політики (17%) та спорту (22%).
Найчастіше жінкам як героїням приділяли увагу видання «Деснянська правда», «Гарт» і «Вісник Че». У лютому на другому місці за кількістю героїнь була газета «Чернігівщина». Найменше – «Семь дней». Водночас, чоловіки найчастіше ставали героями також у газетах «Деснянська правда» та «Гарт», у лютому «Чернігівщина» була на другій позиції.
Щодо гендерного балансу в електронних медіа, то загалом упродовж серпня в п’яти найпопулярніших інтернет-виданнях Чернігівщини думкою жінок цікавилися втричі рідше, ніж чоловіків. Жінки як експертки переважно представлені в матеріалах на тему медицини (63%), культури (41%), розваг (40%). Чоловіків-експертів найбільше у спортивній тематиці (100%), політиці (88%), війні (84%), а також у матеріалах, віднесених до «Іншого» (вбивства, ДТП, насильства).
Найчастіше жінки як експертки були представлені в інтернет-виданнях «Челайн» і «ПіК», найменше – на сайті «Свобода ФМ». Колишній аутсайдер «0462» ситуацію покращив і опинився посередині.
Жінки як героїні у матеріалах зазначених електронних видань з’являлися загалом у 23%, чоловіки – майже втричі частіше! (У попередньому моніторингу цей розрив був більший удвічі). Найбільший відсоток жінок у матеріалах на тему медицини (54%), освіти (41%), волонтерства (37%) Чоловіки як герої тримають пальму першості у сферах політика (88%), спорт (90%) та війни (85%).
Упродовж серпня тільки одне ЗМІ серед тих, що ми аналізували, розмістило публікацію на гендерну тематику. Це – газета «Деснянська правда» (№35 за 31 серпня 2017 р.). У матеріалі йшла мова про дискусію щодо вживання фемінитивів, яка розгорнулася на першій гендерній кав’ярні в Чернігові. Важливо, що наш серпневий моніторинг не виявив стереотипних висловлювань як щодо жінок, так і щодо чоловіків. Це прогрес! Адже такі випадки минулого разу були не поодинокі. Крім того, ми не побачили кричущих проявів сексизму у новинах, матеріалах, знімках чи малюнках у чернігівських ЗМІ за цей період.
Окрема тема, на яку важливо звернути увагу в контексті цього дослідження – використання фемінитивів (назв професій, посад, наукових ступенів і почесних звань у жіночому роді). Чоловічий рід стосовно жінок значно переважає у більшості видань! Приклади: пісківський сільский голова Світлана Левченко, лікар-педіатр Алла Романовська, директор закладу Олена Коваленко, старший вихователь Наталія Скотаренко, член молодіжної ради Анна Станіславська, інженер садово-паркового господарства Ольга Відковська, прокурор Грузії Натія Сонгулашвілі, науковий працівник музею-заповідника Алла Богдан, директор обласного центру зайнятості Лідія Падалка, начальник відділу Віталіна Скороход, провідний фахівець музейного комплексу Ганна Парубець, депутат облради Ірина Грозенко, селищний голова Таїсія Голобурда, старший менеджер Наталя Каражбей, начальник управління Куликівської РДА Ніна Клочок, директор департаменту ОДА Ніна Лемеш, педагог-організатор Олена Рябець, тренер Світлана Симончук, помічник-консультант Катерина Четверик тощо. Ми нарахували понад 100 таких прикладів у друкованих ЗМІ та близько 140 в електронних.
Водночас, журналісти все частіше вживають «жіночі» назви професій! Приклади: директорка регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ірина Протченко; завідувачка Олишівської селищньої бібліотеки, директорка будинку культури, голова РДА Тетяна Неділько, завідувачка закладу Ірина Богомаз, староста Валентина Тишенко, письменниця Ганна Барвінок, майстриня Марія Гавриленко, громадська діячка Михайлина Коцюбинська, співачка, авторка пісень Зоя Слободян, письменниця Неоніла Стефурак, письменниця Еліна Заржицька, завідувачка дитячої бібліотеки Раїса Сусло, очільниця Срібнянської районної ради Олена Панченко, директорка Олександра Дудко, координаторка єдиного волонтерського центру Ірина Березинець, представниця волонтерсього центру Інна Різуха, керівниця театру «Дивосад» Ірина Пісня, завідувачка бібліотеки, поетеса Ольга Лантух, керівниця ГО Вікторія Пономарчук, краєзнавець-журналістка Валентина Мовчан, письменниця Ганна Арсенич-Баран, редакторка Наталя Бушай тощо.
Зокрема, в газеті «Деснянька правда» фемінитиви зустрічаються найчастіше! Значно більше назв посад у жіночому роді нині використовують сайти «Город.сн.юей» і «Пік». На жаль, до гендерного балансу чернігівським ЗМІ ще далеко. На їхніх сторінках вдвічі чи втричі частіше присутні експерти, ніж експертки. Так само в багатьох матеріалах візуально переважає кількість фото чоловіків. У деяких темах, на жаль, взагалі не звучать фахові коментарі жінок. Випадків відвертого сексизму чи наявність гендерних стереотипів у цей період ми не зафіксували. Назви професій і посад у чоловічому роді, які звучать поруч з іменами та прізвищами жінок переважають в рази. Втім, ситуація потроху змінюється. Прорив у цьому плані зробили газети «Семь дней» і «Гарт», а також сайти «ПіК» та «0462», які стали більш гендерно чутливим.
Коротко про проект «Ґендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики»: він є логічним продовженням реалізованого Волинським прес-клубом та ВОГО «Ґендерний центр» ще в 2013 році – «Ґендерна абетка для волинських медіа». Тоді ж було започатковано цікаву і нестандартну форму роботи з журналістами – «ґендерні медіа-кав’ярні». Підсумком проекту стало видання посібника «Ґендерна абетка для українських медіа», який умістив основну інформацію на ґендерну тематику, і переклад якого додатково замовив і профінансував USAID. Дізнатися більше про цей проект і завантажити електронні версії посібника можна в рубриці «Ґендер і медіа» на сайті Волинського прес-клубу.
Проект спрямований на підвищення рівня обізнаності журналістів різних областей України у ґендерній проблематиці задля зростання рівня їх професійності, ґендерної чутливості, формування недискримінаційного простору у медіа та суспільстві загалом. Гендерний моніторинг (контент-аналіз) журналістських матеріалів у рамках проекту проведений у 22 областях України. Перший - в лютому, другий – у серпні.
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Ґендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюс).
