Мета заходу, за словами Олександра Красногора, – об’єднати правознавців Чернігова та обговорити проблемні питання, які виникають у повсякденній практиці під час військового стану. «Ми зібралися, аби поділися власним досвідом, формувати єдину думку, щоб ці проблемні питання узгоджувати і, можливо, подавати пропозиції щодо їх вирішення чи удосконалення законодавства. Адже ми всі працюємо для того, аби Україна залишалася правовою державою, щоб наші громадяни були захищені у правовому плані», - уточнює ініціатор зустрічі.

Офіційна частина дискусії почалася з хвилини мовчання. Багато юристів нині боронять нашу державу, перебувають у лавах ЗСУ, і серед них, на жаль, є загиблі. Зокрема, чернігівський нотаріус Сергій Гребенюк загинув, захищаючи наше місто в березні 2022. В декого загинули рідні.

Не зважаючи на те, що в країні триває війна, життя продовжується, хтось одружується чи розлучається, хтось прагне покращити свій майновий стан, хтось заклопотаний справами щодо спадщини. Всі ці моменти потребують належного юридичного оформлення.

-       Зокрема, в моїй практиці збільшилася кількість справ щодо спадку, а також заяв, які оформлюють для виїзду за кордон, щоб убезпечити дітей, членів подружжя, - уточнює п. Красногор. – Може, трохи менше зараз дій щодо бізнесу. Під час облоги Чернігова рашистами у нас не було можливості повноцінно працювати через відсутність світла, був закритий доступ до реєстрів, але все одно люди зверталися, питали, як оформити довіреність на керування транспортним засобом, зробити заповіт, і ми надавали консультації, оформлювали деякі документи.

За словами адвоката Олександра Переверзєва, наразі серед основних запитів, з якими звертаються клієнти: як належним чином зафіксувати збитки, форсмажори, отримати кошти за втрачене чи пошкоджене майно - все, що пов’язане з війною. Актуальними залишаються питання спадщини, а також - різноманітні виплати військовим та родичам загиблих військових.

-       Наразі приблизно 70% наших клієнтів – це військові. А їх турботи – це виплати, звільнення з військової служби, висновки медичних комісій, отримання статусу УБД тощо, - зауважує п. Перевєрзєв. - І в цих питаннях нема сталої судової практики, постійно щось змінюється. Дуже важко в цьому розібратися. Змінюється Положення про проходження військової служби, Закон України про відстрочку, тому постійно вивчаємо, аналізуємо.

На думку адвоката, тенденція в судовій практиці така, що будуть ставати більш жорсткими покарання за ухиляння від військової служби. Якщо ще кілька років це було умовне покарання, то буквально напередодні круглого столу суддя в Ніжині ухвалив рішення: три роки позбавлення волі за те, що людина не з’явилася за повісткою після проходження ВЛК (була визнана придатною до військової служби).

Директор Чернігівського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Бобруйко підтвердив, що до них нині звертається багато військових.Одна з головних проблем, окрім виплат, - отримання статусу учасника бойових дій (УБД).

Один з прикладів - військовослужбовець, що мобілізований і служить вже більше року, має право на цей статус, зібрав усі документи, подав належним чином, але виникає багато перешкод. Статус або не надається або процес розгляду документів триває дуже довго. Наступна гостра проблема - звільнення з військової служби.У військового народилася третя дитина, за законом він має право на звільнення від військової служби, але військова частина каже:треба довідка про склад родини з військкомату, але річ у тім, що військкомат не надає такі довідки.

-       Діючі військові часто не готові судитися з військовою частиною. Але ті, хто вже звільнився з військової служби, то вони йдуть і йдуть до нас і готові судитися з різних питань. Готуємо позовні заяви, надаємо їм адвокатів, забезпечуємо юридичний супровід, - наголошує п. Бобруйко.

Ще одна гаряча тема - сімейні відносини. Військовий, котрий проходить службу, або його дружина часто звертаються з позовом щодо розірвання шлюбу, стягнення аліментів, розподілу майна тощо. Поширена ситуація, коли дружина перебуває за кордоном і хоче розлучитися, тому що знайшла іншого чоловіка. Буває і навпаки: вона виїхала, а він знайшов іншу.

Суб’єктами права на безоплатну вторинну правову допомогу є також діти. Якщо вони є потерпілими від бойових дій, можуть отримати відповідний статус. Володимир Бобруйко нагадує, що правом на первинну допомогу можуть скористатися всі особи. Щодо вторинної правової допомоги – то потрібні документи, які підтверджують, що людина має підстави нею скористатися.

Зазвичай це люди, які отримують мінімальний дохід чи пенсію, особи з інвалідністю, ветерани війни, інваліди війни, члени родин загиблих, ВПО, потерпілі від домашнього насильства тощо.

Однак не тільки військові чи їх рідні змушені захищати свої права.

-       В сфері освіти проблем, на жаль, теж дуже багато. Вчителі вважають, що вони не захищені, що законодавство їх не захищає. Бувають випадки, коли батьки здійснюють булінг щодо вчителів і директорів, - говорить адвокат Оксана Мірошниченко. – Тому у вересні цього року я запустила такий проект: виїздимо до шкіл, аби підвищити правову грамотність усіх учасників освітнього процесу. Ведемо судові справи. Але я завжди налаштовую клієнтів, що суд – це остання інстанція, до якої варто звертатися, коли не вдається досягнути порозуміння. Запускаємо процедуру медіації, намагаємося знайти компроміс.

Пані Мірошниченко пояснює, що її основна спеціалізації – законодавство в сфері освіти, трудові правовідносини. Вважає, що може бути більш корисною саме в цій сфері. «Ви чули про ситуацію в школі №32. Це засвідчить, що в освіті є певні проблеми. І з цим не можна зволікати, - наголошує Оксана Мірошниченко. – Я маю трьох дітей і хочу, аби вони навчалися в безпеці, були щасливі, коли отримують обрану освіту. Моя місія нині – піднімати нашу освіту на вищий рівень».

Думками щодо своєї практичної діяльності в умовах військового стану поділилися також представники судових установ, навчальних закладів, де готують майбутніх юристів, співробітники агенцій нерухомості, які надають юридичні консультації своїм клієнтам. Дискусія вийшла змістовною та конструктивною. Присутні висловили пропозицію, що подібні зустрічі серед юристів варто проводити регулярно. Ще одна пропозиція стосувалася матеріальної підтримки талановитих студентів – майбутніх правознавців.