Символічно, що знайомство почалося з хвилини вшанування пам’яті загиблих на цій війні військових і цивільних на центральній Красній площі Чернігова. А далі відбулося спілкування з начальником Чернігівської ОВА В’ячеславом Чаусом. «У війни коротка пам'ять, - неодноразово підкреслював пан Чаус. – Хвилина мовчання – це найменше, що ми можемо зараз зробити. І кожен з нас може знайти цю хвилину, адже люди продовжують гинути, ворог продовжує обстрілювати нашу землю».

Зокрема, впродовж 2023 року з території росії прикордонну територію Чернігівщини обстріляли понад 690 разів. Наші військові та прикордонники зафіксували понад 5000 «прильотів». Продовжує страждати цивільна інфраструктура – ворог руйнує ФАПи, магазини, школи. Більш ніж 1500 жителів прикордонних населених пунктів області були змушені залишити місця свого постійного проживання.

Після зустрічі в ОДА учасники престуру завітали до с. Лукашівка, яке було окуповане росіянами. Зустрілися з керівником ФГ «Напорівське» Григорієм Ткаченком і його дружиною пані Валентиною, говорили про відновлення фермерства на деокупованих територіях. Перед широким вторгненням тут працювали 60 чоловіків і жінок. Обробляли близько 1500 га, тримали дійне стадо, вирощували кукурудзу, соняшник, озиму пшеницю, картоплю.

В березні 2022 року росіяни обстріляли ферму, зруйнували нове зерносховище, знищили майже всю сільськогосподарську техніку, частина корів загинула під час обстрілів або була вбита ворогом. Фермери мали відновлювати господарство. Без підтримки держави чи іноземних фондів. Після розмінування земель провели посівну, почали лагодити техніку та ферму. Нещодавно запустили новий виробничий комплекс, виготовляють різноманітні сири, масло, запрошують на дегустацію.

Дуже сильно постраждав храм у Лукашівці – пам’ятка архітектури місцевого значення, де рашисти влаштували свій штаб і зберігали боєприпаси. Аби його відновити, треба близько 15 мільйонів гривень. Таких грошей у селі, де до війни проживало всього 200 жителів, не мають. Тож планують звести невеликий новий дерев’яний храм. А старий залишити як пам’ятку - нагадування про злочини росіян на українській землі.

В ході візиту до Ніжинської громади учасники престуру почули про програми розвитку міської інфраструктури, соціальні та волонтерські проєкти, програми підтримки бізнесу місцевих жителів і ВПО. Зустрілися з міським головою Олександром Кодолою. Побували на підприємстві «Ніжинський пивзавод», яке не діяло багато років, але відновило виробництво наприкінці активної фази бойових дій, попри всі ризики.

Наразі «Ніжинський пивзавод» активно розширює базу клієнтів і нарощує обсяги виробництва. Крафтове пиво (як-от «Рисове», «Чорний млин» та інші) користується стабільним попитом, в тому числі в обласному центрі,

Майбутнє Ніжина неможливо уявити без туристичної складової. Адже він надзвичайно цікавий, колоритний, затишний, це фіналіст проєкту «7 чудес України: історичні міста та містечка». Тож журналісти відвідали одну з родзинок – «Музей рідкісної книги», створений на базі бібліотеки Ніжинського університету, а також «познайомилися» з Юрієм Лисянським – мореплавцем козацького року. Музей-садиба Лисянських (батько Юрія був священиком у місцевому храмі) – нова туристична локація, що формується вже під час війни.

Один з головних викликів для Чернігівщини нині – величезна кількість вибухонебезпечних предметів, що накопичилися під час активної фази бойових дій на нашій території. Триває оперативне та гуманітарне розмінування. За цей і минулий рік вилучені понад 60 тисяч вибухонебезпечних предметів – мін, снарядів, авіабомб тощо. І ці роботи триватимуть ще багато-багато років, тож навчання населення «мінній безпеці» - завдання №1 для надзвичайників області. Мова про це йшла під час зустрічі в Головному управлінні ДСНС в Чернігівській області.

Наступний виклик – відновлення інфраструктури, мостів, соціальних об’єктів, а також житла та приватних будинків. Дуже активно допомагають нашій області різноманітні міжнародні організації, міста-партнери та цілі регіони, країни. Однак відновлення приватних будівель – це переважно клопіт самих чернігівців. І в цьому беруть участь волонтери громадського об’єднання #БоМожемо.

Рік тому чернігівці згуртувалися для допомоги одне одному, спочатку розбирали зруйновані росіянами житлові будинки, а потім почали відновлювати хати самотнім і стареньким людям. Долучалися всі, хто мав вільний час і натхнення: вчителі, лікарі, службовці, підприємці, журналісти. Приїздили волонтери з-за кордону. Власними силами відновили в Чернігові понад 100 приватних будинків. Під час престуру журналісти відвідали об’єкти, де бригади працюють нині, дізналися, з якими труднощами стикаються. На жаль, і людський, і фінансовий ресурс вичерпується.

Як відновлюється бізнес в обласному центрі – ми дізналися на прикладі чернігівського підприємства Collar, яке до повномасштабного вторгнення експортувало продукцію у 78 країн, брало активну участь у міжнародних виставках. Тут виробляють шкіряну амуніцію для собак з узгодженим космічним агентством NASA дизайном. І саме тут розробили фіолетові кільця для собак Puller, які з 2017 року використовуються в офіційних міжнародних спортивних змаганнях Dog Puller.

У 2021 році обороти компанії сягнули 200 млн грн., вона заплатила близько 13 млн грн. податків. Тут працювали майже 600 працівників. Компанія Collar збудувала стадіон у Чернігові, утримувала власну футбольну команду. З 24 лютого 2022 року виробничі потужності підприємства перебували під обстрілами, частина працівників виїхала. Водночас, бізнес залишався соціально відповідальним. Шукали гроші для виплати зарплат робітникам, подбали про евакуацію, організували роздачу корму для тварин.

Вже в квітні-травні співробітники почали повертатися в Чернігів і власники вирішили відновити виробництво. Допомагали клієнти та партнери, перераховували гроші наперед. Підготувалися до міжнародної виставки, де стенд підприємства Collar викликав величезне зацікавлення. Всі запитували, що відбувається в Україні, як вистояв Чернігів, які справи на підприємстві. Журналістам тут провели невелику екскурсію швейним цехом, де виготовляють амуніцію та одяг для тварин, а також запропонували власноруч зробити сувеніри-брелоки з патріотичною символікою.

Про те, як журналісти працювали під час облоги Чернігова, йшла мова під час зустрічі з колективом ТРА «Новий Чернігів». Директорка каналу Наталя Левочко розповіла, як вони з оператором Андрієм Кузьменком знімали під обстрілами, як монтували у сховищах, як без світла та зв’язку передавали інформацію про те, що відбувається в Чернігові міжнародним агенціям. І, звісно, про пошук нових форматів і тем у цей час. Спілкування з колегами вийшло щирим і зацікавленим.

Вікторія Сидорова,

097-087-00-10,

Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.