Сьогодні: 30.07.2021
banner468x60

Яке з чернігівських видань найбільш гендерночутливе і чому? Результати моніторингу

У червні 2021 р. ми провели третю, заключну хвилю гендерного моніторингу регіональних медіа (перша хвиля пройшла в лютому, друга – в квітні). Попередні подібні моніторинги проводилися в 2017 і 2019 роках, тож нам цікаво відстежити зміни та динаміку цих змін.

Нагадаємо: для аналізу ми взяли 10 медіа Чернігівщини: 5 друкованих і 5 інтернет-видань. Це, зокрема, газети «Вісник Че», «Гарт», «Деснянка», «Деснянська правда» і «Чернігівщина» та інформаційні ресурси, що працюють онлайн: «Високий Вал», «Gorod.cn.ua», «SVOBODA.FM», «ПіК (Події і коментарі Чернігівщини)» та «Чеline». Загалом опрацьовані 110 публікацій у газетах і 504 повідомлень/статей на сайтах.

Експертки з моніторингу досліджували кількість жінок і чоловіків як героїнь/героїв та експерток/експертів (тих, кого цитували журналісти або хто коментували події) публікацій, використання фемінітивів та маскулінітивів, наявність стереотипних висловлювань, сексистського контенту в текстах і зображеннях, а також тематичних матеріалів із гендерної проблематики.

На початку 2019 р. ми спостерігали, що журналісти використовують фемінітиви рідше, ніж маскулінітиви (40% і менше). Наприкінці року кількість фемінітивів у газетах вперше переважила кількість маскулінітивів!

Абсолютним рекордсменом за використанням фемінітивів була  газета «Деснянська правда» (понад 80%), а газета «Гарт» почала частіше використовувати назви професій і посад у жіночому роді. В 2019 році зафіксована тенденція: у друкованих і електронних виданнях жінки частіше виступали експертками і в деяких темах були присутні майже так само, як експерти.

Якою ж є ситуація нині?

У лютому найбільший відсоток жінок як експерток ми зафіксували в інтернет-виданнях «ПіК» (48%) – тобто вже можемо говорити про баланс експерток і експертів, – а такожна сайті«Gorod.cn» (40%). Найнижчий показник був на сайті «Свобода.ФМ» (14%). В квітні ситуація значно покращилася. Зокрема, сайти «Свобода.ФМ» (40%) та «Gorod.cn» (39%) стали лідерами щодо залучення жінок-експерток. Майже не відставали сайти «ПіК» (38%) та «Чеline» (37%). Дещо поступився сайт «Високий Вал» (29%).

У червні на 1 сходинку за кількістю експерток вийшов сайт «Високий Вал» (42%, зафіксовано зростання аж на 14%!), з чим і вітаємо колег!  Наступними із невеликим відривом – позиції онлайн-видань «Чеline» (41%, є зростання на 4%) і «Свобода.ФМ» (40% - тут ситуація стабільна). А от «ПіК» і  «Gorod.cn» дещо знизили показники.

Як вже відмічалося, значно зросла загальна кількість експерток у темі «Політика/місцева влада» (32%), «економіка/бізнес» (34%). Це можна пояснити тим, що на Чернігівщині склалася унікальна ситуація: і голова ОДА, і голова облради, а також їх заступники переважно – жінки. Традиційно «жіночими» залишаються такі теми, як «освіта/наука» (64%), «культура/релігія» (56%).

1 genderna chutl internet

Варто відзначити, що журналісти інтернет-видань частіше використовують фемінітиви (47% - у червні, 55% - у квітні, 49% - в лютому). Лідерами за використанням фемінітивів стали сайти «Свобода.ФМ» (73%!) та «Високий Вал» (71%). У новинах лідера минулої хвилі «ПіК» кількість фемінітивів різко знизилася (було 71%). Радимо журналістам і редакторам стрічки новин звернути на це увагу!

Зокрема, доволі легко трансформувати у жіночий рід такі назви посад і професій, які ми зафіксували у цей моніторинговий період: депутат міської ради Марина Рейко; народний майстер Ольга Баєва; знаний педагог Тамара Касаткіна; радник голови Олександра Шелкова; перший заступник голови обласної ради Ніна Лемеш; помічник-консультант Юлія Дзюба; головний редактор, член правління Олена Середа; заступник голови ОДА Олена Дума; віце-президент компанії Ольга Назаренко; заступник міністра Віра Рогова; викладач-методист Світлана Безпала; пресофіцер поліції Анна Чернявська; директор школи Неля Лавріненко; помічник народного депутата Світлана Шевченко; начальник відділу культури Любов Боришполець; куратор компанії Тетяна Романова; директор бібліотеки Інна Аліференко тощо.

Зважаючи на наявність гендерного балансу в матеріалах (кількості жінок і чоловіків як героїнь/героїв і експерток/експертів) та кількості фемінітивів, найбільш гендерночутливими інтернет-виданнями Чернігівщини у червні стали сайти «Свобода.ФМ» (індекс складає 49%) та «Високий Вал» (47%). В квітні лідерами були «ПіК (Події і Коментарі)» та «Gorod.cn» (індекс складав по 48%), в лютому - сайт «Високий Вал" (з індексом 49%). Як бачимо, ситуація суттєво змінюється.

Вітаємо видання, які стають все більш гендерночутливими!

 1 index inernet vidaniy 

Втім, деякі інтернет-видання все ще поширюють стереотипні уявлення

Відверто сексистських висловлювань у публікаціях інтернет-видань в цій хвилі моніторингу (як і минулого разу) ми не зафіксували. Втім, є деякі матеріали, які містять стереотипні думки, тож журналіст/к/ам і редактор/к/ам варто бути уважнішими!

Зокрема, сайт «Високий вал» розмістив таку публікацію (комерційну). Заголовок: «ИНТЕРНЕТ-ШОППИНГ ДЛЯ ДЕВУШЕК: КЛЮЧ К КРАСОТЕ И МОЛОДОСТИ».

Цитата з тексту: «Женщины всегда ассоциировались с красотой, элегантностью, ухоженностью. Сохранять в себе все ранее названные черты – не так уж и просто. Зачастую, чтобы сохранить свою молодость и добавить лоска во внешний вид, девушкам приходится очень много и тщательно за собой ухаживать. Длинные волосы, крепкие ногти, чистая кожа – все это требует огромных усилий. Хорошо, что сейчас на рынке представлено множество средств, которые помогают девушкам и женщинам со всего мира в этом непростом деле».

По-перше, хіба чоловікам не варто вести ретельний догляд за собою? По-друге, такі твердження сприяють об’єктивізації жінок і призводять до неврозів, коли жінки за будь-яких умов намагаються виглядати ідеально – як моделі з обкладинок. https://val.ua/site/124793

Наступний матеріал на цьому сайті «ВЧИТЕЛЬКА ХІМІЇ З НІЖИНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ №3 ОЛЬГА КЛОЧКОВА «ВИРОСТИЛА» КІЛЬКА 200-БАЛЬНИКІВ ІЗ ЗНО» розповідає про чудову педагогиню, яка плекає таланти. Цитата: «Кожного року – вже десять років поспіль – три–п’ять учнів Ольги Клочкової стають переможцями і призерами міських олімпіад. «Неодноразово виходили і на всеукраїнський рівень, але там занадто складно для школярів. Я вчуся разом зі своїми хлопцями та дівчатами», – пояснює вчитель. Серед її вихованців – багато лікарів, є екологи, харчові технологи».

Однак заслуги жінки як фіхівчині нівелюють наступні слова журналістки: «Але найголовніше досягнення Ольги Анатоліївни – її син Артем, котрий наразі працює хіміком-органіком в одній з приватних лабораторій Києва». https://val.ua/site/124788

На сайті «Gorod.cn» знаходимо статтю: «Корюківський суд тепер під охороною. Один із чотирнадцяти на Чернігівщині». На фото до матеріалу – самі чоловіки, але в тексті є цитата: «За доброю традицією Служби судової охорони співробітники вручили працівницям суду гарний букет і зробили колективне фото на згадку». Дзеркалимо: «За доброю традицією Служби судової охорони співробітники вручили працівникам суду гарний букет і зробили колективне фото на згадку». Звучить трохи дивно, чи не так? Тоді чому, відповідно, не сфотографувати і не розмістити фото, на якому є і жінки?

https://www.gorod.cn.ua/news/gorod-i-region/129836-koryukivskii-sud-teper-pid-ohoronoyu-odin-iz-chotirnadcjati-na-chernigivshini.html

Сайт «Чеline» розмістив статтю «8 цікавих фактів про Чернігівщину».

Цитата з тексту: «Вісім видатних особистостей, які народилися на Чернігівщині: – Богатир із билин – Добриня Микитович (за деякими версіями, Ілля Муромець теж був родом із цих земель). – Юрій Долгорукий, засновник Москви. – Св. Антоній Печерський – засновник Києво-Печерської лаври. – Кирило Розумовський, останній гетьман Лівобережної України. – Іван Мартос – скульптор, автор пам’ятників Мініну та Пожарському в Москві (Червона Площа). – Микола Кибальчич – великий винахідник, автор схеми першого у світі реактивного літального апарата (його стратили за участь у вдалому нападі на імператора Олександра II). – Олександр Довженко – відомий на весь світ кінорежисер. – Леонід Кучма – експрезидент незалежної України».

Вам не здається дивним і обурливим, що в цьому переліку – жодної жінки!? https://cheline.com.ua/news/society/8-tsikavih-faktiv-pro-chernigivshhinu-260470

Щодо тематичних публікацій, які розкривають гендерну тематику чи дотичні до неї, то ми зафіксували дві статті на сайті «Чеline»: 1) У Чернігові хочуть встановити пам’ятник жінці - про проект "Видатні жінки Чернігівщини"; 2) Чернігівські поліцейські з початку року притягнули до відповідальності 232 домашніх кривдника (по ситуацію з домашнім насильством в області);

 по одній на сайтах «Gorod.cn»  і та «Свобода.ФМ».

Фемінітиви переважають у тих газетах, де керують жінки

Найбільш збалансованими за кількістю згадок про жінок і чоловіків серед друкованих видань залишаються газети  «Вісник Че» (48%експерток/52% експертів і 40% героїнь/60% героїв) та «Гарт» (55% експерток/45% експертів і 41% героїнь/59% героїв). Однак ці видання - і ми це бачимо в інфографіці - рідко використовують фемінітиви!  Є навіть тенденція до зменшення. Вочевидь, у редакцій нема чітко визначеної політики в цьому питанні.

1 gend chutl-druk zmi

Гендерний баланс спостерігаємо в таких темах, як «політика/місцева влада», «освіта/наука», «війна/армія», «культура/релігія». 

Вочевидь, вживання фемінітивів поширене в редакціях, якими керують жінки («Деснянка» та «Деснянська правда»). А там, де за редакційну політику відповідають чоловіки, це чомусь стає проблемою, тому зустрічаємо таке: відповідальний секретар Валентина Євтушенко; кореспондент Катерина Дроздова; коректор Наталія Кочановська; верстальник Діна Сапон; бухгалтер Лариса Пильник; секретар Тетяна Глазова; прес-секретар Наталія Менель; перший заступник голови ОДА Олена Бойко; лікар-офтальмолог Анастасія Казан; вчитель німецької мови Юлія Мартиненко; викладач Світлана Копистко; директор гімназії  Тетяна Хоменко; начальник відділу Ірина Клименко; керівник центру Євгенія Бурковська; прессекретар поліції Юлія Ковтун; спікер ОДА Алла Копиловська; відповідальний секретар Ольга Чернякова; директор Олена Дорошенко.

Найбільш гендерночутливим (де в публікаціях простежується баланс жінок і чоловіків та журналісти / журналістки широко використовують фемінітиви) серед друкованих видань Чернігівщини за результатами третьої, червневої хвилі моніторингу є газета «Деснянка» (індекс 45%). У квітневому моніторинзі вона теж була лідеркою, але з індексом 53% (зверніть на це увагу!).

На другій позиції – «Деснянська правда» (41%). Щоправда, у матеріалах видання вже домінують жінки, що також створює дисбаланс.

1 index drukovanosti zmi

Під час попередніх моніторингових періодів ми не зафіксували сексистського контенту у згаданих вище друкованих виданнях. Втім, цього разу нашу увагу привернули деякі стереотипні думки.

Так, у газеті «Гарт» у статті "Гартуни з Прилук" йде мова про те, що жінку призначили на керівну посаду - директоркою школи, тож тепер її ранок починається о 6.00, адже вона "повинна приготувати сніданок чоловіку (Олександру - 45) та сину (Денису - 16), привести себе в порядок  і встигнути на автобус". Вочевидь, йдеться про патріархальне уявлення щодо розподілу обов’язків між подружжям.

Подібні думки знаходимо і в статті «Зворушливі листи солдатам», що розміщена в газеті «Деснянська правда». Ось цитата з тексту: «У своєму есе Оля розмірковує над тим, що війна змушує брати зброю до рук не лише чоловіків, а й жінок. Жінка на війні – це не лише медик, а й снайпер, кулеметниця (і це абсолютно точне спостереження). Тому свій лист вона пише не солдату, а солдатці. Оля впевнена, що так не має бути. Жінка ніколи не повинна бути солдатом. Ніколи знову. Адже її природне покликання – бути мамою і берегинею»  - це стереотипне уявлення, що транслюється на широку читацьку аудиторію. Покликання жінки – бути тією, ким вона забажає, реалізовуватися в тій сфері, до якої вона має хист і здібності, в тому числі – в армії. А народжувати чи ні – це свідомий і самостійний вибір жінки. Ми не повинні зневажати чи знецінювати жінок, які не хочуть або не можуть народжувати.

Щодо тематичних публікацій, то ми зафіксували лише один матеріал про жіноче підприємництво. Його розмістила газета «Деснянка». Стаття називається «Крафтовий шоколад на меду роблять у Ніжині», і в ній йдеться про захоплення Оксани Труш, яке стало сімейною справою (вдалий приклад жіночого лідерства та підприємництва).

Отже, загальний Індекс гендерної чутливості обласних медіа Чернігівщини в червні 2021 року становить 40%. Це – середній показник по Україні. Ознайомитися із результатами моніторингу друкованих та інтернет-видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, а також на сторінці у Facebook.

Загалом за результатами трьох етапів моніторингу (лютий, квітень, червень), найбільш гендерночутливим виданням Чернігівщини є газета «Деснянка» (47%) (у 2019 році індекс складав усього 32%), на другій позиції – інтернет-видання «Високий вал» (46%), на третій – «Деснянська правда» (45%) (у 2019 році газета була лідеркою з показником 43%, тож є повільний прогрес).

1 index gend chutl 2021

Виразний прогрес фіксуємо і в інших виданнях: індекс гендерної чутливості газети «Вісник Ч» у 2019 році складав 35%, а нині – 44%, сайтів «ПіК» і «SVOBODA.FM» по 28%, а нині – 43% і 39% відповідно.

 Бажаємо чернігівським виданням подальшого розвитку та дотримання гендерного балансу!

Експертка з гендерного моніторингу Вікторія Сидорова

___________________________

Гендерний моніторинг матеріалів українських медіа проводиться за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики». Проект реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром, мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.


  • АНОНСИ ПОДІЙ
  • ПОПУЛЯРНЕ
  • 1
  • 2
  • 3
Prev Next