Експертки з моніторингу досліджували кількість жінок і чоловіків як героїнь/героїв та експерток/експертів (тих, хто коментували ті чи інші події) публікацій, використання фемінітивів та маскулінітивів, наявність стереотипних висловлювань, сексистського контенту в текстах і зображеннях, а також тематичних матеріалів із гендерної проблематики.
На початку 2019 року спостерігали, що журналісти використовують фемінітиви рідше, ніж маскулінітиви (40% і менше). А вкінці року кількість фемінітивів у газетах вперше переважила кількість маскулінітивів!
Якою ж є ситуація нині? В лютому найбільший відсоток жінок як експерток ми зафіксували в інтернет-виданнях «ПіК» (48%) – тобто можемо говорити про баланс експерток і експертів, – а такожна сайті«Gorod.cn» (40%). Найнижчий показник був на сайті «Свобода.ФМ» (14%). В квітні ситуація значно покращилася й деякою мірою «вирівнялася».
Лідерами за кількістю жінок як експерток інформаційних повідомлень стали сайти «Свобода.ФМ» (40%) та «Gorod.cn» (39%). Майже не відстають сайти «ПіК» (38%) та «Чеline» (37%). Дещо поступається сайт «Високий Вал» (29%).
Зросла кількість експерток у темі «Політика/місцева влада». Напевно, це можна пояснити тим, що на Чернігівщині склалася унікальна ситуація: і голова ОДА, і голова облради – жінки. В перших заступниках у них – теж жінки. Але все одно в темі переважають чоловіки. Традиційно «жіночими» залишаються такі теми, як «освіта/наука», «культура/релігія». На цей раз чомусь відсутні жінки як експертки в темі «соцполітика/соцзахист» і майже не представлені в темі «війна/армія».
Варто відзначити, що журналісти інтернет-видань значно частіше використовують фемінітиви (55%)! Перша хвиля моніторингу в лютому зафіксувала показник - 49%. Лідерами за використанням фемінітивів стали сайти «ПіК» (71%) та «Високий вал» (70%). Звернути увагу на цей момент радимо іншим чернігівським інтернет-ресурсам.
Зокрема, доволі легко трансформувати у жіночий рід такі назви посад і професій, які ми зафіксували у цей моніторинговий період: режисер Олеся Ісаєнко; продюсер Олена Яковенко; оператор Олександра Зубченко; заступник начальника управління Ольга Малець; начальник управління Віталіна Синіговець; медичний директор Жанна Карпенко; інструктор Тетяна Жлобо; директор закладу Олена Куніцина; начальник фінуправління Олена Лисенко; директор школи Світлана Дубовик; педагог Ніна Лобода; адміністратор групи Вікторія Неруш; директор філії Людмила Чечкан; міський голова Олена Попенко; вчитель Олена Журавель; вихователь Світлана Коротка; лікар-педіатр Алла Сич; заступник голови ОДА Олена Дума; лікар-інфекціоніст Оксана Баластрик, синоптик Наталя Диденко; директор благодійного фонду Ірина Гуцал та інші.
Оскільки ці назви посад і професій повторюються на різних сайтах, вочевидь, йдеться про використання прес-релізів, передруки повідомлень прес-служб на сайтах чи офіційних сторінках певних установ/закладів у соцмережах.
Зважаючи на рівень дотримання гендерного балансу в матеріалах (кількості жінок і чоловіків як героїнь/героїв і експерток/експертів) та кількості фемінітивів, найбільш гендерночутливими серед інтернет-видань Чернігівщини стали сайти «ПіК (Події і Коментарі)» та «Gorod.cn» - їхній індекс складає 48%. У лютому лідером був сайт «Високий Вал" з індексом 49%, нині його показник теж непоганий – 42%. У «Чеline» та ««Свобода.ФМ» - по 37% (у кожного відбулося зростання на 6%). Вітаємо колег!
Відверто сексистських висловлювань у публікаціях інтернет-видань в цій хвилі моніторингу ми не зафіксували. Втім, є матеріал, що деякою мірою перекручує поняття рівних прав і можливостей і транслюють стереотипне уявлення про роль жінки у суспільстві.
У статті під назвою «Олену Овчиннік пенсія не турбує, Галині Швед прикро за дочок, а на Наталії Музиці пільги закінчилися» на сайті «Gorod.cn» йдеться про підвищення пенсійного віку для жінок. Дійсно, тема актуальна й резонансна. Але журналіст іронізує на тему рівних прав. Ось цитата «З 1 квітня для жінок України офіційно настало рівноправ’я. Можна сміливо переносити свято 8 Березня на 1 квітня і вітати всіх дам. Ми — не слабка стать! Мінімальний вік виходу на пенсію жінок тепер такий самий, як у чоловіків — 60 років. На рівних, все справедливо. Чи ні?»
Посилання на статтю: https://www.gorod.cn.ua/news/gorod-i-region/127631-olenu-ovchinnik-pensija-ne-turbue-galini-shved-prikro-za-dochok-a-na-nataliyi-muzici-pilgi-zakinchilisja.html
На сайті «Чеline» знаходимо статтю про історію батальйону особливого призначення «Чернігів». Назва матеріалу: «Роті особливого призначення «Чернігів» – 7 років: історія створення та завдання, які доводиться виконувати».
В тексті згадується, що в підрозділі служать жінки. Цитата: «Із 90 осіб у нас приблизно 8-9% становлять жінки. Робота в них різна. Ніхто їх не ображає в жодному разі. Бо ми прекрасно розуміємо, що це не тільки жінки й дівчата, а ще й мами. Переважно в нас працюють молоді жінки, в яких маленькі діти». Невже можна вважати, що ця тема розкрита? І як на виконання службових обов’язків впливають родинні функції? Чи серед військових чоловіків немає батьків, або діти для них – не важливі?
Ще один матеріал з військової тематики на цьому ж сайті має назву «Душа броні»: про 1 танкову бригаду з Чернігівщини знімають документальний фільм».
Цитата з тексту: «У зйомках «Душі броні» візьме участь Світлана Холодьон, котра вже не перший рік служить у 1 танковій бригаді, любить свою роботу і хоче, щоб наші воїни були гідно представлені в інформаційному просторі». Хочеться побажати нашим виданням, аби не лише воїни чоловіки були гідно представлені в інформаційному просторі, а й воїни-жінки!
Зовсім протилежну ситуацію спостерігаємо, коли мова йде про освіту та навчальні заклади.
Ось, наприклад, сайт «Чеline» приділив увагу важливій проблемі та розмістив матеріал «На Чернігівщині можуть закрити школу-інтернат» (йдеться про Сновську гімназію).
Посилання на статтю: https://cheline.com.ua/chelinetv/suspilstvo-video/na-chernigivshhini-mozhut-zakriti-shkolu-internat-video-254180
Цю проблемну ситуацію коментують самі жінки: вчительки, заступниці директора, виховательки тощо. Важливо запитати, як ставляться до закриття школи працівники-чоловіки, батьки. Єдиний, хто висловив свою думку - місцевий депутат.
Щодо публікацій, які розкривають гендерну тематику чи хоча би дотичні до неї, то ми зафіксували одну на сайті «Gorod.cn» і дві на сайті «ПіК» (минулого разу на «ПіКу» не було жодної).
Найбільш гендернозбалансованими (де приблизно однакова кількість жінок і чоловіків у публікаціях) серед друкованих видань Чернігівщини за результатами другої хвилі є газети «Вісник Че» (58% жінок як експерток/42% експертів і 38% героїнь/62% героїв) та «Деснянка» (53% експерток/47% експертів і 41% героїнь/59% героїв). Більше цього, контент цих видань є одним із найбільш гендернозбалансованих серед медіа усіх областей України. Щиро радіємо за колег і бажаємо тримати рівень!
Найменше надавали слово жінкам як експерткам у газеті «Деснянська правда» (29%) – як і минулого разу, коли цей показник склав 17%. Загалом гендерний баланс спостерігаємо нині в таких темах, як «політика/місцева влада», «волонтерство/благодійність», «економіка/бізнес», «медицина/охорона здоров’я», «екологія, довкілля», «культура/релігія». Експертки переважають у темі «соцполітика/соцзахист», але чомусь відсутні в темі «освіта/наука», «спорт».
Чому зазначені вище редакції обмежують вживання фемінітивів? Адже це зовсім нескладно зробити, наприклад, у таких випадках: начальник міжрегіонального управління Ірина Свистун; редактор газети Олена Компанець; літературознавець, краєзнавець, бібліотекар Людмила Студьонова; керівник відділу PR Аліса Коник; екскурсовод Наталія Пальчиковська; керівник КП Світлана Пастушенко; директор КП Валентина Постол; фельдшер Сніжана Хвостенко; головний лікар амбулаторії Віра Семеряко тощо.
У лютому найвищий показник вживання фемінітивів зафіксовано у матеріалах газети «Деснянська правда» (80%). Значною мірою завдяки цьому вона стала найбільш гендерночутливим виданням серед друкованих видань Чернігівщини з індексом 48%. Однак у квітні кількість вживання фемінітивів знизилася майже вдвічі, індекс гендерної чутливості впав до 35%. На останньому місці – «Чернігівщина» (23%). Рекомендуємо колективам редакцій бути більш відкритими до вживання слів жіночого роду на позначення професій, посад, діяльності жінок, адже це робить їх видимими в інформаційному просторі і суспільстві.
Лідерами квітневого Індексу гендерної чутливості стали газети «Деснянка» (53%) та «Вісник Че» (51%), які в лютому були на другій сходинці з індексом 43%. Щиро вітаємо колег!
У квітневий (і лютневий) моніторинговий період у цих друкованих виданнях ми не зафіксували стереотипного чи сексистського контенту. І це досягнення!
Щодо тематичних публікацій, то по одному матеріалу розмістили газети «Гарт» (про сексуальне насильство щодо неповнолітньої) та «Чернігівщина» (тут знаходимо хороший матеріал – інтерв’ю з головою Борзнянської міської ради Ларисою Осадчук – фахівчинею з місцевого самоврядування).
Варто зробити зауваження до статті «Насилував племінницю», що розміщена в газеті «Гарт». Мова йде про сексуальне насильство кровного родича – дядька щодо 8-річної дівчинки. Вважаємо, можна було би обійтися без опису деяких подробиць (як відбувалося насильство). З тексту стає зрозуміло, що мати дівчинки знала про злочин, але до поліції не звернулася. А де батько? Вважаємо, що автор матеріалу не попіклувався про збереження анонімності постраждалої. Так, ім’я дівчинки змінене, але кривдника – названо. В тексті також повідомляється, що зараз вона перебуває в ніжинському центрі соціально-психологічної реабілітації. Навіщо уточнювати, де знаходиться заклад?
Отже, загальний Індекс гендерної чутливості обласних медіа Чернігівщини в квітні 2021 року становить 42%. Ознайомитися із результатами моніторингу друкованих та інтернет-видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу за посиланням: https://bit.ly/3vlhVV2, а також на сторінці організації у Facebook - https://www.facebook.com/volynpressclub/posts/4497170363632208
Експертка з гендерного моніторингу Вікторія Сидорова
___________________________
Гендерний моніторинг матеріалів українських медіа проводиться за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики». Проект реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром, мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
