Експертки з моніторингу досліджували кількість жінок і чоловіків як героїнь/героїв та експерток/експертів (тих, хто коментували ті чи інші події) публікацій, використання фемінітивів та маскулінітивів, наявність стереотипних висловлювань, сексистського контенту в текстах і зображеннях, а також тематичних матеріалів із гендерної проблематики.

На початку 2019 року спостерігали, що журналісти використовують фемінітиви рідше, ніж маскулінітиви (40% і менше). Але вкінці року кількість фемінітивів у газетах вперше переважила кількість маскулінітивів! Абсолютним рекордсменом за використанням фемінітивів була газета «Деснянська правда» (понад 80%), а газета «Гарт» почала частіше використовувати назви професій і посад у жіночому роді. В 2019 році зафіксована позитивна тенденція: у друкованих і електронних виданнях жінки все частіше виступали експертками і в деяких темах були присутні майже так само, як чоловіки-експерти.

Якою ж є ситуація нині?

Найбільший відсоток жінок як експерток ми зафіксували в інтернет-виданнях «ПіК» (48%) – тобто можемо говорити про баланс експерток і експертів, – а також«Gorod.cn» (40%). Найнижчий показник – на сайті «Свобода.ФМ» (14%).

Переважно «жіночими» традиційно залишаються такі теми, як «освіта/наука», «культура/релігія», «медицина/охорона здоров’я». Взагалі майже відсутні експертки в таких темах, як «спорт», «благодійність/волонтерство», «війна/армія».

Варто відзначити, що журналісти інтернет-видань все частіше використовують фемінітиви (49%). Але цей відсоток може бути вищим. Доволі легко трансформувати у жіночий рід такі назви посад і професій, які ми зафіксували у цей моніторинговий період: ветлікар Ольга Митько, директор школи Олена Куїч, керівник центру первинної меддопомоги Олена Шарпан, начальник Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ірина Свистун, керівник клубу Любов Харченко, інспектор Галина Карпенко, виконавчий директор ГО Юлія Заїка, засновник ТОВ Ірина Лейдлова, спікер поліції Наталія Слабеняк, директор зоопарку Зинаїда Максименко, прессекретар Юлія Ковтун, керівник лікарні Наталя Ісаченко, головний бухгалтер Віра Самсонова, секретар сільської ради Марина Мороз, директор парку Ніна Симоненко, губернатор Анна Коваленко, директор обласного молодіжного центру Ірина Симонова, завідувач амбулаторії Олена Шолох, засновник і керівник Центру розвитку Марія Павловська, тренер Марія Пекур та інші.

Зважаючи на наявність гендерного балансу в матеріалах (кількості жінок і чоловіків як героїнь/героїв і експертокЇекспертів) та кількості фемінітивів, найбільш гендерночутливим виданням серед інтернет-видань Чернігівщини у лютому став сайт «Високий Вал" (індекс складає 49%), з чим і вітаємо колег! Водночас звертаємо увагу на домінування чоловіків у новинах (жінки тут присутні лише в 30% випадків). На другій позиції з незначним відривом – «ПіК» (47%). Матеріали цього видання найбільш гендернозбалансовані, однак фемінітиви у них вжиті лише в половині випадків. А редколектив цього видання, а також сайту «Чеline» (28 % фемінітивів) закликаємо частіше послуговуватися означенням посад і професій у жіночому роді, адже вони роблять професіоналок і їх внесок у різні сфери життєдіяльності більш видимими в суспільстві.

Відверто сексистських висловлювань у публікаціях інтернет-видань ми не помітили, але були деякі з ознаками знецінювання, зневаги, певними стереотипними уявленнями про роль жінки у суспільстві.

Зокрема, сайт «Gorod.cn» розмістив публікацію "Дума вже в заступницях". В ній йдеться про призначення на високу посаду в Чернігівській ОДА жінки, яка переїхала з Києва. Журналістка уточнила, що її родина залишилася в столиці й запитала про сина-школяра. Чиновниця відповіла, що для неї це «болюче питання», адже син продовжує навчання в столиці, де про нього дбає батько та дідусі-бабусі. Тобто, коли батько отримує призначення й переїжджає, залишаючи дитину з мамою – це нормально, а якщо жінка – не ОК?

Ще один матеріал на цьому ж сайті містить упередження, стереотипне зміщення акцентів уже щодо чоловіка. Заголовок такий: "Шпак і так, і сяк" (доволі зневажливий, адже Шпак – прізвище людини). Йдеться про призначення нового керівника КП у Ніжині. Журналістка розповідає, як цей чоловік виглядає на фото, обробленому за допомогою спеціальної програми. Цитата: «Ще до призначення Шпак виклав на своїй сторінці у мережі Фейсбук фото, на якому він помолоділий, в окулярах, з пишною шевелюрою. Це викликало захват у жінок. І не тільки. Новий імідж для солідного мужчини — крута штука».

Чи це важливо в даному контексті , коли йдеться про призначенні фахівця на відповідальну посаду? Зазвичай подібні речі – обговорення зовнішності, одягу, особливостей фігури – журналісти дозволяють собі, коли йдеться про впливових жінок. І це абсолютно неприйнятно! Варто додати, що обидва матеріали на сайті – передруки з газети «Вісник Че». Тож журналістам видання варто уважніше ставитися до контенту, який вони поширюють, або створюють.

На сайті «Gorod.cn» знаходимо також матеріал про прикордонний загін, що діє на Чернігівщині. В тексті та на фото - лише чоловіки. Цікаво було б дізнатися, а чи несуть службу жінки? Чому ні? Чи створені для них відповідні умови? Матеріал доступний за посиланням: https://www.gorod.cn.ua/news/gorod-i-region/125042-hlopci-z-mobilnoyi-zastavi-tipu-s-vidpracovuyut-na-kordoni-naiskladnishi-zavdannja.html

Сайт «Чеline» розмістив публікацію із заголовком "Ще одне жіноче призначення в Чернігівській ОДА" (про призначення радницею голови ОДА з гендерних питань Юлії Заїки). І на перший погляд, в заголовку нема нічого особливого, тому віддзеркалимо: «Ще одне чоловіче призначення в Чернігівській ОДА» - хіба це дивина?

Щодо тематичних публікацій, що розкривали б гендерні питання, ми зафіксували по три на сайтах «Високий Вал» і «Gorod.cn», і, на жаль, жодної – на сайтах «Свобода.ФМ» і «ПіК».

У матеріалах друкованих видань Чернігівщини у моніторинговий період кількість жінок як експерток склала від 17% (газета «Деснянська правда») до 55% (газета «Гарт»). Найчастіше жінкам надавали слово у таких темах як «соцполітика/соцзахист», «освіта/наука», «екологія, довкілля». У темах «політика/місцева влада», «економіка/бізнес», «культура/релігія» відсоток жінок теж доволі високий!

Найбільш гендернозбалансованими (де приблизно однакова кількість жінок і чоловіків у публікаціях) є матеріали «Вісника Че» (50% х 50% експерток і експертів і трохи менше героїнь, ніж героїв). Однак видання для назв професій, посад, діяльності жінок частіше використовує чоловічий рід (маскулінітиви), аніж жіночий (фемінітиви).

Загалом важко пояснити мотиви редакцій, які обмежують вживання фемінітивів, адже це легко зробити, наприклад, у таких випадках, як: художній керівник капели Раїса Борщ, викладачі кафедри, доценти Надія Білоусова та Тетяна Гордієнко, медичний директор Ірина Якубовська, секретар сільради Марина Мороз, директор будинку культури Світлана Мунтянова, старший інспектор Тетяна Дубік, директор зоопарку Зинаїда Максименко; перший заступник голови облради Ніна Лемеш, артист-вокаліст Алла Гаркуша тощо.

Найвищий показник вживання фемінітивів – у «Деснянської правди» (80%). Значною мірою завдяки цьому воно стало найбільш гендерночутливим виданням серед друкованих видань Чернігівщини у лютому (Індекс 48%). Однак пропонуємо редколективу більше уваги звертати на жінок і надавати їм на шпальтах газети слово. На другій сходинці – «Вісник Че» та «Деснянка» (по 43%).

У лютневий моніторинговий період у друкованих виданнях ми не зафіксували стереотипного і сексистського контенту. Щодо тематичних публікацій, то лідерами можна вважати газети «Вісник Че» (2 матеріали) та «Деснянську правду» (загалом 3 великих матеріали про успішних жінок, в тому числі – про Анну Мальовану – вчительку, яка увійшла до топ-50 найкращих вчителів України).

Варто звернути увагу на матеріали, які розповідають про щасливі подружжя, родини, що долають гендерні стереотипи. Журналісти шукали героїв до Дня закоханих – 14 лютого. Так, у газеті «Гарт» є матеріал «Життям править не любов?» про 100-річну ювілярку Марію Тихієнко. За словами її доньки, «батько не пив-не курив, маму поважав, в усьому допомагав, не пам’ятаю жодної сварки... Прожили у злагоді, без зла, збайдужіння та зрад». Це надихаючий приклад!

Подібні публікації також розміщені в газеті «Чернігівщина», на сайті «Чеline» тощо.

Загальний Індекс гендерної чутливості обласних медіа Чернігівщини в лютому 2021 року становить 42%. Ознайомитися із результатами моніторингу друкованих та інтернет-видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського пресклубу за посиланням: https://bit.ly/3aFCwvC

Експертка з гендерного моніторингу Вікторія Сидорова

___________________________

Гендерний моніторинг матеріалів українських медіа проводиться за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики». Проект реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром, мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.