У період із 11 по 17 жовтня 2020 р. ми здійснили, п’ятий, підсумковий моніторинг 10 медіа Чернігівщини: 5 друкованих і 5 інтернет-видань. Це, зокрема, газети «Маяк» (Корюківський район), «Наше слово» (Менський), «НК» (Чернігівський), «Новини Городнянщини» (Городнянський) і «Промінь» (Сновський) та інформаційні ресурси «Менщина», «Мій Ніжин», «Нежатин», «Ніжин.Сity» та «Сусіди.Сity» (спільне видання журналістів Корюківського та Менського районів). Загалом опрацьовано 107 публікацій у газетах і 185 повідомлень на інформаційних сайтах.
Аналізували кількісний (загальну кількість героїв/героїнь у публікаціях, а також кількість жінок і чоловіків як експерток/експертів - хто коментували ті чи інші події, рахували на сторінках ЗМІ використані фемінітиви та маскулінітиви) та якісний показники (наявність стереотипних висловлювань, присутність сексизму в текстах і зображеннях, а також тематичних матеріалів із гендерної проблематики).
Особливістю даного періоду було те, що моніторинг проводився у передвиборчу кампанію. Тож переважна частина матеріалів у друкованих ЗМІ та значна частина в інтернет-виданнях – замовні матеріали про кандидатів і кандидаток, а також представлення команд тих чи інших політичних сил. Відповідно, дуже мало матеріалів було про щось, окрім політики – особливо в газетах. На сайтах тематична палітра була більш різноплановою.
У жовтні в інтернет-виданнях жінки-експертки складають 30% (ця цифра весь моніторинговий період коливається у межах від 30 до 40%), а як героїні матеріалів становлять 38% (частіше, ніж у попередній період). Найвищий показник експерток – у матеріалах про волонтерство/благодійність (80%), екологію/довкілля (63%), кримінал/ДТП/НС (50%). У попередніх періодах переважала інша тематика: освіта/наука, культура та релігія, розваги/дозвілля.
Дуже мало експерток у темі війни/армії , але в 50% були героїнями публікацій. А найчастіше жінки як героїні присутні у новинах на тему соцполітики (100%), економіки / бізнесу (75%), освіти / науки (80%). Більш детально ця аналітика представлена в нашій інфографіці.
За підсумками попередніх моніторингів найбільш гендерночутливими виданнями Чернігівщини кілька разів ставали «Сусіди.Сity» і «Наше слово» (у лютому та червні), сайт «Мій Ніжин» і «Наше слово» (в квітні). У серпні лідером знову був сайт «Сусіди.Сity», а серед газет уперше – «Маяк».
У жовтні першість серед гіперлокальних медіа щодо залучення жінок як експерток і героїнь журналістських матеріалів залишається сайт «Сусіди.City» (55% і 33% відповідно). Минулого разу ми відзначали, що сайту варто частіше використовувати фемінітиви (було 30%) і в жовтні ситуація кардинально змінилася! Фіксуємо 100% фемінітивів у редакційних матеріалах! Ще один сайт, який прислухався до висновків експертів, - «Ніжин.City”. Цього разу в новинах також 100% фемінітивів! Однак до гендерного балансу виданню ще далеко: жінки як експертки в публікаціях складають всього 9%, хоча кількість героїнь досить висока.
Водночас доволі стабільні позиції займають сайти «Мій Ніжин» (44% експерток і 33% героїнь було зафіксовано у серпні) та «Менщина» (22% і 35% відповідно). А от щодо «Нежатину» - ситуація чомусь погіршилася (33% і 21% у серпні), вдвічі менше фемінітивів.
Втім, загальна кількість фемінітивів в інтернет-виданнях все ще залишається доволі низькою – 33%. Хоча є тенденція до зростання: за два попередні періоди ми фіксували всього 21%. На нашу думку, журналісти та видання готові використовувати фемінітиви й все частіше це роблять у редакційних матеріалах. Однак у комерційних публікаціях, особливо на політичну тематику, фемінітиви – загалом рідкість! Вочевидь, хоча партії й декларують рівні права та можливості для чоловіків і жінок, на практиці вони ще дуже готові до змін. Принаймні, ми це спостерігаємо у написанні посад і професій, якщо йдеться про жінок.
Отже, за трьома показниками найбільш гендерночутливим серед гіперлокальних інтернет-видань Чернігівщини у жовтні вчергове став сайт «Сусіди.Сity» (62,7%), з чим і вітаємо колег! На другій позиції – «Ніжин. Сity» (49%). До слова, якщо порівнювати результати за жовтень з результатами за серпень, то кожне з видань, які ми аналізували, стало трохи більше гендерночутливим!
Щодо стереотипного контенту, то з він знову стосувався чоловіків! Зокрема, на сайті «Мій Ніжин» з’явився матеріал "Ніжинка отримає звання "Мати-героїня". Цитата: «Зі слів т. в. о. начальника відділу у справах сім’ї та молоді А. Лисенко, всі належні умови для гарного виховання в родині є, діти – успішні здобувачі освіти». Виникає запитання: чому нагороджують лише жінок, але не нагороджують сумлінних батьків-чоловіків?
Щодо матеріалів на гендерну тематику, то знову ж таки, сайт «Мій Ніжин» надрукував дві новини. Перша – про випадки домашнього насильства в Ніжині А друга - про представлення нової голови ОДА Анни Коваленко (першої в нашій області та єдиної жінки в Україні на цій посаді – і це відзначив не журналіст, а Президент України під час представлення чиновниці). Це ж повідомлення бачимо на інших ніжинських сайтах.
У друкованих виданнях Чернігівщини в жовтні експертки становлять 37% (на 4% більше, ніж минулого разу), героїні – теж 37 % (дещо менше). Вже можна говорити навіть про деякий дисбаланс, адже в матеріалах на тему освіта/наука, культура/релігія жінки як експертки присутні на 100%, медицина/охорона здоров’я - 80%, соцполітика/соцзахист - 71%.
У жовтні в матеріалах газети «Промінь»і «Новини Городнянщини» чоловіки й жінки представлені майже в однаковій кількості (46 і 44% жінок як експерток). По 33% жінок серед загальної кількості експертів у газетах «Маяк» і «Наше слово». Щодо героїнь, то майже в балансі ситуація в газетах «Наше слово» (46%) та «Новини Городнянщини» (44%).
Втім, у друкованих виданнях значно скоротилася кількість фемінітивів! Як ми фіксували раніше, ще в червні газета «Наше слово» на 100% перейшла на вживання фемінітивів. Згодом додалися «НК» 100% та «Маяк» (90%). А зараз, як бачимо з інфографіки, від 7% до 60%. Напевно, це пов’язано з тим, що газети в у жовтні розміщували багато політичної агітації, розповідали про кандидатів і кандидаток, які традиційно вживали назви професій і посад у чоловічому роді.
В минулому моніторингу лідером за гендерною чутливістю була газета «Маяк» (60,7%), на другому місці – «НК» (56%), на третьому – «Наше слово» (48,6%) - лідер попередніх рейтингів. А зараз у лідерах знову «Наше слово» та «НК» (по 33,7%).
Варто відзначити, що кількість вживання фемінітивів на сторінках чернігівських районок, які ми моніторили, впродовж року мала тенденцію до зростання. Так, у лютому цей показник становив 25%, у квітні – 62%, а в серпні вже 74%! Однак у жовтні, на жаль, спостерігаємо «відкат».
У жовтні ми виявили також матеріали, які містять ознаки сексизму та упереджень. Так, газета «Маяк» розмістила статтю під заголовком "А де твоє придане?" В тексті викладений погляд свекрухи (матері нареченого), якій дуже не сподобалося, що молода дружина її сина привезла "приданого" лише дві сумки - з одягом і косметикою. Вона згадує, що колись наречені мали готувати й привозити в нову родину подушки, ковдри, посуд тощо. Далі з тексту ми дізнаємося, що мама новоспеченого чоловіка всіляко порушує кордони молодої родини: приходить без попередження, відкриває двері своїм ключем тощо.
Можливо, автор публікації хотів сприяти обговоренню цієї теми серед читачів. Але доцільним було б розмістити думки експерта з гендерних питань і психолога щодо цієї ситуації. Ми вважаємо, що шлюб – це рівноцінне партнерство. І за добробут родини молоді несуть однакову відповідальність.
Ще одна упереджена думка (вже щодо чоловіків) міститься в статті "Седнівській громаді - радикальні зміни!" (надрукована в газеті «НК»). Так, кандидатка на посаду селищного голови каже: «Коли чоловіки не справляються зі своїми обов’язками, жінка бере все в свої руки. І у неї все виходить! Жінка може краще оцінити ситуацію, до того ж, з різних боків». Це твердження знецінює всіх, а не окремих, чоловіків-керівників.
Цікаво спостерігати, як газети розміщують однакові матеріали від політичних сил і водночас по-різному підписують фото. Так, газета “Наше слово» повідомляє про зустріч Юлії Тимошенко з головною лікаркою Прилуцької районної лікарні та використовує фемінітив. Водночас, у газеті «Маяк» під цим же фото підпис про зустріч з головним лікарем, а на фото спереду - жінки, позаду є чоловіки. Тож виникає питання: хто ж головний лікар?
В газеті «Новини Городнянщини» на стор. 5 є фото, на якому розміщені чоловіки й жінки. Але підпис свідчить: «Кандидати в депутати від Радикальної партії». Тобто жінки не балотуються?
Ще одне спостереження. В моніторинговий період газети розміщували привітання від посадовців (голова РДА, голова ради тощо) – із Днем українського козацтва та захисника України. Складалося враження, що вітали переважно чоловіків, адже ми не побачили жодної згади про жінок, які несуть службу в українській армії.
Як і в попередні моніторингові періоди, ми звертали окрему увагу, як висвітлюється тема боротьби з епідемією. Зокрема, що пише преса та сайти про обмежувальні заходи, дії влади, ініціативи громадян, профілактику, соціальний захист тощо. Перше зауваження: цих матеріалів стало значно менше! Друге зауваження: повідомлення стосуються переважно медичної тематики (статистика захворюваності) та обмежувальних дій/рішень органів влади та місцевого самоврядування.
Попередні моніторинги виявили, що ця тема є переважно «чоловічою» як у друкованих ЗМІ, так і в онлайн-виданнях. Попри те, що в медичній сфері переважну більшість персоналу складають жінки. У жовтні з’явилися експертки вматеріалах друкованих ЗМІ (63%) та онлайн-медіа (15%).
За результатами п’яти хвиль моніторингу найбільш гендерночутливим друкованим виданням у 2020 році стало «Наше слово» (47%). Друга сходинка – і «НК) (43%), третя – у газети «Промінь» (40%).
Серед інтернет-видань лідерство в 2020 році належить виданню «Сусіди.Сity» (47%). У інших видань, крім «Нежатина», відносно однакові показники.
Загальний Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Чернігівщини у жовтні становить 32% (у серпні цей показник становив 40%, у червні та квітні - 36%, у лютому – 35%). Річний показник 36%. Ознайомитися із результатами моніторингу друкованих та інтернет-видань 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу: жовтневі дані - https://bit.ly/3kj3YSi, дані за 2020 рік - ???
Експертка з гендерного моніторингу – Вікторія Сидорова
___________________________
Гендерний моніторинг матеріалів гіперлокальних медіа проводиться за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики». Проект реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині, мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
