Важливість заходу обумовлена тим, що цьогорічні місцеві вибори є першими, що відбуватимуться за новим Виборчим кодексом. Також, за висновками Комітету виборців України, зробленими за підсумками моніторингу виборчої кампанії, вони обіцяють стати найскладнішими і найпроблемнішими в історії нашої держави. Як сказав на брифінгу 4 вересня голова КВУ Олексій Кошель, країна підійшла до виборчого процесу з розбалансованим виборчим законодавством, що містить низку ризиків. “Після прийняття Виборчого кодексу вже вносили пакет змін один раз, – зазначив він. – Зараз у парламенті на розгляді є законопроєкт, який обов’язково потрібно доопрацювати і приймати щодо змін до Виборчого кодексу. Але вони не вичерпують всіх проблем. Законодавство містить низку неузгодженостей, пробілів, недопрацювань, суперечливих моментів”.
З урахуванням змін у новому Виборчому кодексі і розглянув Ігор Федоренко в ході тренінгу низку важливих для редакцій питань, пов’язаних з місцевими виборами, які відбудуться незабаром. Зокрема, щодо особливостей їх рекламно-інформаційного (до 14 вересня) та агітаційного (з дня, наступного після реєстрації, і до п’ятниці перед днем виборів) періодів, укладання договорів на розміщення агітації в ЗМІ, онлайн-виданнях та соціальних мережах, вимог до агітаційних матеріалів в друкованій пресі та Інтернеті, відповідальності редакторів та журналістів за порушення. Принагідно тренер нагадав, що таке політична реклама у трактуванні нашого законодавства – це «інформація у будь-якому вигляді, поширена в будь-якій формі, яка має на меті популяризацію діяльності політичної партії (організації партії), привернення уваги до діяльності політичної партії (організації партії) та її позиції щодо питань загальнодержавного (місцевого) значення. До політичної реклами належать також використання символіки або логотипів політичних партій (організацій партій), повідомлення про підтримку політичною партією (організацією партії) видовищних чи інших публічних заходів або привернення уваги до участі у таких заходах політичної партії (організації партії) (cт.1 ЗУ Про рекламу».
Детально зупинився Ігор Федоренко на питанні необхідності публікувати агітаційні матеріали державною мовою та при потребі дублювати мовою національних меншин, яким зараз активно цікавляться редакції російськомовних регіонів. Також він відповів на запитання редакторів, учасників тренінгу, щодо конкретних проблем, що їх зараз турбують у зв’язку з передвиборчою кампанією. Ось одне з них, для прикладу: «Якщо ми готуємо матеріал про кандидатів, а вони відмовляються давати нам коментарі або інформацію? На це реально якось вплинути юридично? Вони зобов’язані відповідати ЗМІ чи можуть ігнорувати?».
Попри складності різного роду, з якими будуть стикатися редакції реформованих ЗМІ на цих виборах, Ігор Федоренко переконаний, що дуже багато залежатиме на них і від ЗМІ. Бо якщо все знімається і фіксується, скажімо, тележурналістами і операторами, то дуже складно щось підтасувати. Тим паче, що журналісти мають право бути присутніми на виборчих дільницях, зокрема, під час підрахунку голосів, і брати участь у складанні скарг щодо тих чи інших порушень. Після прийняття нового виборчого кодексу, у зв’язку з ускладненням документації, цих порушень буде тільки більше, будуть і конфлікти на дільницях, тож журналісти не повинні залишатися тільки споглядачами, вони повинні активно це все висвітлювати.
Тренінг проводився в рамках проекту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
