Сьогодні: 23.09.2020
banner468x60

У публікаціях гіперлокальних медіа Чернігівщини все більше жінок як експерток, а от гендерні стереотипи стосуються чоловіків

У період із 11 по 17 серпня 2020 р. ми здійснили черговий (четвертий цього року) моніторинг  10 медіа Чернігівщини: 5 друкованих і 5 інтернет-видань. Це, зокрема, газети «Маяк» (Корюківський район), «Наше слово» (Менський), «НК» (Чернігівський), «Новини Городнянщини» (Городнянський) і «Промінь» (Сновський) та інформаційні ресурси «Менщина», «Мій Ніжин», «Нежатин», «Ніжин.Сity» та «Сусіди.Сity» (спільне видання журналістів Корюківського та Менського районів). Загалом опрацьовано 91 публікацію в газетах і 158 повідомлень на інформаційних сайтах.

Аналізували кількісний (загальну кількість героїв/героїнь у публікаціях, а також кількість жінок і чоловіків як експерток/експертів - хто коментували ті чи інші події, рахували на сторінках ЗМІ використані фемінітиви та маскулінітиви) та якісний показники (наявність стереотипних висловлювань, присутність сексизму в текстах і зображеннях, а також тематичних матеріалів із гендерної проблематики). Зауважимо, що за підсумками попередніх моніторингів найбільш гендерночутливими виданнями Чернігівщини були «Сусіди.Сity» і «Наше слово» (у лютому), сайт «Мій Ніжин» і «Наше слово» (в квітні). У червні лідерську позицію, знову ж таки, утримували газета «Наше слово» та сайт «Сусіди.Сity». Хто ж серед лідерів на цей раз?

 У названих інтернет-виданнях жінки як експертки складають 36% (на 10% більше, ніж у червні) і вже майже традиційно в третині випадків стають героїнями матеріалів – 32% (34% за підсумками моніторингу в червні). Найвищий на цей раз показник експерток – у матеріалах про освіту/науку та екологію/довкілля (100%), а також – у новинах про культуру та релігію (67%), кримінал/ДТП/НС ( 60%). У попередніх періодах переважала інша тематика: розваги/дозвілля,  волонтерство та благодійність, освіта/наука.

Взагалі відсутні експертки (як і в попередньому етапі моніторингу) в темах спорту та війни/армії. Зникли жінки з теми волонтерства/благодійності, яка була переважно «жіночою». 

genderniy-balans-internet

Лідером серед гіперлокальних медіа щодо залучення жінок як експерток і героїнь журналістських матеріалів є сайт «Сусіди.City» (54% і 53%). І це засвідчує деяку збалансованість. Однак видання доволі рідко використовує фемінітиви  (30% випадків). На другому місці –– сайт «Мій Ніжин» (44% експерток і 33% героїнь), однак тут упродовж моніторингу взагалі не зафіксовано жодного фемінітива. Найменшу кількість жінок спостерігаємо у публікаціях сайту «Ніжин.City» (18% і 25%).

genderna-chutlivist internet

Отже, за трьома показниками найбільш гендерночутливим виданням серед гіперлокальних інтернет-видань Чернігівщини у серпні став сайт «Сусіди.Сity" (45,7%), з чим і вітаємо колег та закликаємо частіше послуговуватися фемінітивами, адже вони роблять жінок видимими в суспільстві.

internet-zagalni-danni

Втім, загальна кількість фемінітивів в інтернет-виданнях все ще залишається низькою – всього 21% (як у червні). Зокрема, до назв ось цих професій і посад доволі легко підібрати форму жіночого роду: начальник управління комунального майна та земельних відносин Ніжинської міської ради Ірина Онокало; начальник земельного відділу управління комунального майна та земельних відносин Ніжинської міської ради Валентина Яковенко;  головний спеціаліст відділу земельних відносин Любов Косарєва; директор Ніжинського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Наталія Кучеровська; начальник управління культури та туризму Тетяна Бассак; начальник Корюківського районного відділу ДРАЦС Наталія Кугук; директор Корюківського районного трудового архіву Тетяна Іваненко;  секретар Корюківської міської ради Світлана Олійник; представник польської сторони Моніка Здрожек; селищний голова Ольга Романченко; генеральний директор КНП «Менський центр первинної медико-санітарної допомоги» Наталія Корнієнко; керівник танцювального колективу Вікторія Кулагіна та інші.

Щодо стереотипних і сексистських висловлювань, то на цей раз вони стосувалися саме чоловіків! Зокрема, сайт «Нежатин" розмістив статтю під заголовком "На Борзнянщині голі люди виходять на вулицю в знак протесту". В ній йдеться, зокрема, про те, що міський голова Борзни не дослухався до мешканців міста і не встановив лавку в певному місці. Тож один з мешканців оголосив «голий протест». А далі цитата: «Що означає акція і чи з’явиться та сама лавка, — про це запитали у Анатолія Койди, голови Борзнянської громади.

— Аби ж жінка, ото красіво. А чоловік — наче насмішка. Ноги криві і волохаті, — віджартовується Анатолій Миколайович. — Не знаю щодо голого протесту. А от наша міська рада точно гола».

Такі публічні висловлювання щодо зовнішності людини – будь-то чоловік чи жінка – загалом неприйнятні. Окрім того, подаючи слова міського голови, видання мало би наголосити на об’єктивації та знеціненні як самого протесту, так і людини, яка його влаштувала. В іншому випадку це є поширенням стереотипу, в якому головну роль відіграє зовнішність, а не зміст.

А сайт «Ніжин.Сіty» у статті під назвою «Лікар машинних сердець» розповідає про справу життя ніжинця Володимира Овчаренка. Ось цитата: "Але в ті часи кожен повноцінний чоловік повинен був відслужити в армії, і тому у 20 років пішов на службу. І там армієць показав, що на всі руки майстер". Вочевидь, читач має зробити висновок, що всі чоловіки, хто не служив, – неповноцінні?! Це ще один приклад не лише гендерної дискримінації, а й знецінення внеску чоловіків в інших сферах, не менш важливих, ніж армія.

У моніторинговий період в онлайн-медіа ми не зафіксували публікації, що стосувалися б теми рівних прав і можливостей для чоловіків і жінок. Однак у статті «65 років разом: подружжя з Ніжина відзначило залізне весілля», розміщеному на сайті «Ніжин.Сіty», розповідається про сімейну пару, яка прожила довге спільне життя, і жінка в шлюбі мала можливість реалізувати себе також у громадській діяльності, кілька разів її обирали депутаткою. Це стало можливим завдяки тому, що чоловік її в усьому підтримував і частину побутових обов’язків брав на себе. Надихаючий приклад!

У друкованих виданнях Чернігівщини експертки становлять 33% (значно менше, ніж у червні), героїні – 44% (тут є зростання). Найчастіше голос жінок звучить у матеріалах на тему соцполітики/соцзахисту (100%), освіта/наука (78%), медицина/охорона здоров’я (67%).  А от у матеріалах про політику, економіку, волонтерство домінують чоловіки. Серед героїнь жінки більш видимі, ніж чоловіки, в темах освіта/наука (63%), і майже так само часто з’являються  у темі розваги/дозвілля (52%), порівну з чоловіками – екологія/довкілля(50%).

genderniy-balans-drukovani-zmi

У серпні в матеріалах газети «Промінь» чоловіки й жінки представлені майже в однаковій кількості: паритет щодо експерток і експертів і всього на 4% менше героїнь, аніж героїв. На жаль, кількість фемінітивів у видання сягає всього 25%. На другому місці за балансом жінок і чоловіків – «Новини Городнянщини» (43% експерток і 47% героїнь), однак видання майже зовсім ігнорує фемінітиви. На третій позиції – газета «Маяк» (36% експерток, але 56% героїнь матеріалів). Лідером щодо вживання фемінітивів залишається газета «Наше слово» (показник у 100% зафіксований у червні вперше за весь період моніторингу), також до переліку лідерів додалася газета «НК» - теж 100%!

genderna-chutlivist drukovani-zmi

Отже, на першу позицію за рівнем гендерної чутливості перемістилася газета «Маяк» (60,7%), на другому місці – «НК» (56%), на третьому – «Наше слово» (48,6%) - лідер попередніх рейтингів.  Вітаємо наших колег з таким успіхом!

drukovani-zmi-zagalni-danni

Варто відзначити, що кількість вживання фемінітивів на сторінках чернігівських районок, які ми моніторили, значно зросла. В лютому цей показник становив 25%, у квітні –  62%, а в серпні вже 74%!

femenitivi

Як і в попередні моніторингові періоди, ми звертали окрему увагу на публікації, що стосуються теми коронавірусу, зокрема, – обмежувальні заходи, дії влади, ініціативи громадян, профілактика, соціальний захист тощо. Переважна частина матеріалів стосувалася медичної та соціальної тематики (в онлайн-виданнях), а також медицини та обмежувальних дій/рішень органів влади та місцевого самоврядування (в друкованих).

Попередній моніторинг показав, а нинішній засвідчив, що ця тема є переважно «чоловічою» як у друкованих ЗМІ (100% експертів – чоловіки), так і в онлайн-виданнях (86% експертів – чоловіки) попри те, що в медичній сфері переважна більшість працюючих – це жінки. Тож їх праця залишається недооціненою, а думки – непочутими.

covid-19

Загальний Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Чернігівщини у серпні становить 40% (для порівняння: в червні та квітні цей показник був 36%, у лютому – 35%). Ознайомитися із результатами моніторингу друкованих та інтернет-видань 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.

Експертка з гендерного моніторингу Вікторія Сидорова

___________________________

Гендерний моніторинг матеріалів гіперлокальних медіа проводиться за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики». Проект реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром, мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.


  • АНОНСИ ПОДІЙ
  • ПОПУЛЯРНЕ
  • 1
  • 2
  • 3
Prev Next