Сьогодні: 04.08.2020
banner468x60

«Наше слово» та «Сусіди.Сity» - найбільш гендерночутливі видання червня: результати моніторингу

У період із 11 по 17 червня 2020 р. ми втретє цього року аналізували 10 медіа Чернігівщини: 5 друкованих і 5 інтернет-видань. Це – газети «Маяк» (Корюківський район), «Наше слово» (Менський), «НК» (Чернігівський), «Новини Городнянщини» (Городнянський) та «Промінь» (Сновський) та інформаційні ресурси «Менщина», «Мій Ніжин», «Нежатин», «Ніжин.Сity» та «Сусіди.Сity» (спільне видання журналістів Корюківського та Менського районів). Загалом проаналізовано 88 публікацій в газетах і 233 повідомлень на інформаційних сайтах.

Аналізували загальну кількість героїв/героїнь у публікаціях, а також кількість жінок і чоловіків як експерток/експертів (хто коментували ті чи інші події), фемінітивів, а також відстежували наявність стереотипних думок і висловів, сексистського контенту в текстах і зображеннях, а також матеріалів із гендерної проблематики.

Зауважимо, що за підсумками першого (лютневого) моніторингу найбільш гендерночутливими виданнями Чернігівщини стали «Сусіди.Сity» і «Наше слово». В квітні в лідери вирвався сайт «Мій Ніжин». Якою ж є ситуація у червні?

В інтернет-виданнях у моніторинговий період жінки як експертки складають лише 26% (в квітні ситуація була краща - 35%), але частіше стають героїнями матеріалів – 34% (за підсумками минулого моніторингу - 31%). Неочікувано жінки як експертки домінують у кримінальній тематиці. Це можна пояснити тим, що вони працюють пресофіцерками в правоохоронних органах, управліннях з НС тощо, відповідно – коментують події. Цього разу паритетна кількість експерток і експертів – у новинах про культуру, розваги/дозвілля та в іншій тематиці, а героїнь і героїв – у темах дозвілля, екології/довкілля, соцзахисту, трохи більше – в освітніх новинах. У 100% жінки є героїнями новин про спорт, але жодного разу не запитали їхньої думки (0% експерток). Не коментують жінки ще й воєнну тематику, дуже мало їх в медицині, політиці, економиці.

1 gend balans-internet media

Загальна кількість фемінітивів в інтернет-виданнях – всього 22%. Це вдвічі менше, ніж було у квітні. Хоча назви професій і посад жінок у чоловічому роді доволі легко трансформувати в жіночий рід: начальник Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ірина Свистун, дизайнер КП "ВУКГ" Наталія Довгаль, бібліотекар Наталія Старінко, керівник гуртка Руслана Коросько, начальник служби у справах дітей Наталія Рацин, тренер Галина Арвахі; пресофіцер Нацполіції Маряна Рева, головний лікар Світлана Лещенко; директор музею Людмила Бабич, педагог Людмила Лапитан, мистецтвознавець Ольга Тихоновська, головний спеціаліст Корюківського районного відділу державного реєстраційного стану Світлана Юденко, підприємець Галина Єрмоленко та інші.

Найбільша кількість експерток, героїнь і фемінітивів зафіксована у новинах видання «Сусіди.City», трохи менше – у повідомленнях «Менщини». Зовсім відсутні жінки як експертки і фемінітиви в публікаціях сайту «Ніжин.City», а героїнями є лише в 25% випадків. Вочевидь, редакційному колективу бракує чіткої позиції в цьому питанні.

1 gend chutl-internet media

З огляду на це у червні лідером серед гіперлокальних медіа щодо гендерної чутливості є видання «Сусіди.City» (39,7%). На другій позиції – «Менщина» (32%), на третій – «Мій Ніжин» (28%).

1 internet media-zagalni danni

Водночас хочемо звернути увагу редакції «Сусіди.Сity" на поширення гендерних стереотипів. Зокрема, вкомерційній статті (реклама блендерів) https://susidy.city/read/promo/85755/5-najkraschih-byudzhetnih-i-funkcionalnih-blenderiv-dlya-kulinarnih-eksperimentiv-vdoma сказано: «Навчитися готувати смачну та одночасно корисну їжу мріє кожна сучасна господиня". Тобто кухонні справи – суто жіноча парафія?! Ця фраза поширює дещо стереотипну думку щодо призначення жінки і повністю нівелює досвід чоловіків, які теж уміють і люблять готувати. Звісно, редакція може сказати, що вона розмістила вже готовий контент, але варто зважати на такі моменти і звертати увагу замовників реклами.

А сайт «Нежатин» у статті під назвою "Чернігівщина: чоловіча справа — рятувати річку" http://nezhatin.com.ua/2020/06/11/chernigivshhyna-cholovicha-sprava-ryatuvaty-richku/ (мова про те, що чоловіки зібрали кошти й потурбувалися про зарибнення річки) нівелює роботу всіх жінок, котрі працюють в екологічній царині та рятують не лише річки, а й усі інші ресурси. Чи автор мав на увагу, що рибальство – суто чоловіче захоплення? Це теж не відповідає дійсності.

За моніторинговий період в онлайн-медіа зафіксовані 4 тематичні публікації (так само – як і в попередній період). Дві з них – на сайті «Нежатин» ( перша – про те, що почастішали випадки домашнього насильства) http://nezhatin.com.ua/2020/06/15/nizhyn-pochastishaly-vypadky-domashnogo-nasylstva/;

друга має заголовок «Верховна Рада попри супротив суспільства просуває впроваджння ідеології гендеру"http://nezhatin.com.ua/2020/06/17/verhovna-rada-popry-suprotyv-suspilstva-prosuvaye-vprovadzhnnya-ideologiyi-genderu/, тобто гендерна проблематика подається в негативному ключі, як така, що викликає «спротив суспільства».

По одній публікації є на сайтах «Мій Ніжин» і «Ніжин.City». «Ніжин.City» варто відзначити окремо, тому що публікація «Нова робота — нові можливості: як під час карантину ніжинка змінила свій професійний шлях»https://nizhyn.city/read/dosvid/85288/nova-robota-novi-mozhlivosti-yak-pid-chas-karantinu-nizhinka-zminila-svij-profesijnij-shlyah – це реальна історія, що надихає інших жінок не опускати руки, шукати можливості для розвитку, самореалізації, заробітку тощо.

У друкованих виданнях експертки становлять вже 49% (це вдвічі більше, ніж було у квітні!), героїні - 38%. Найчастіше голос жінок звучить у матеріалах на тему культури (100%), освіти/науки (73%), діяльності органів місцевої влади (56%). А от у матеріалах про економіку/бізнес, спорт, армію, благодійність – цього разу, на жаль, немає жодної експертки. Серед героїнь жінки більш видимі в темах освіта/наука (79%), розваги/дозвілля (54%), соцполітика/соцзахист (50%).

1 gend balans-druk zmi

За кількістю експерток лідером у червні є «Промінь» (64%), на другому місці – «Новини Городнянщини» (54%, це був лідер квітневого огляду), на третьому – «Наше слово» (53%). Найнижчий відсоток експерток – у «НК» (29%), але це значний прогрес порівняно з квітнем, коли було зафіксовано всього 13%!

Безсумнівним лідером щодо використання фемінітивів є «Наше слово» - 100%! Тут ми зафіксували такі назви посад: директорка дитсадка; депутатка міської ради; директорка училища; завідувачка гематологічного відділення. Подібні фемінітиви вживають і інші видання, проте назви в чоловічому роді (маскулінітиви) у них переважають: бібліотекарі Тетяна Назарова та Наталя Ісаченко, начальник установи Світлана Самсон, завідувач ДНЗ Кристина Мостович, редактор Людмила Пархоменко, головний лікар Світлана Лещенко, бухгалтер терцентру Олена Шоман, підприємець Ірина Стеценко, медичний директор Ірина Якубовська, депутат міськради Ганна Кошова, редактор Олена Компанець тощо.

1 gend chutl-druk zmi

З огляду на ці дані найбільш гендерночутливим друкованим виданням у червні стала газета «Наше слово» (56,7%), на другій сходинці – «Промінь» (51%). Це дуже добрі показники, вітаємо колег!

1 druk zmi-zagalni dani

Газета «Новини Городнянщини» розмістила тематичний матеріал "Вчасно сплати аліменти або чекай законодавчих санкцій". У тексті йдеться лише про чоловіків, які не виконують свої обов’язки щодо неповнолітніх дітей. Однак задля об’єктивності було б варто дізнатися, чи є серед неплатників жінки і який відсоток?

Також у цей моніторинговий період, як і у квітні, експертки звертали окрему увагу на публікації, що стосуються теми коронавірусу, зокрема – обмежувальних заходів, дій влади, ініціатив громадян, профілактики, соціального захисту тощо. Загалом цій проблематиці були присвячені 8% матеріалів (новин, повідомлень, аналітики) в інтернет-виданнях і 30% - у друкованих ЗМІ. Переважна частина з них стосувалися медичної та соціальної тематики (в онлайн-виданнях), а також медицини та обмежувальних дій/рішень органів влади та місцевого самоврядування (в друкованих).

Щодо представленості чоловіків і жінок у чернігівських районних медіа, то як експерти та герої в цій тематиці лідирують чоловіки: 77% та 100% - в онлайн-медіа та 84% і 64% - в газетах. Тож ця тема, схоже, стає все більш «чоловічою», хоча, як ми знаємо, саме жінки перебувають на передових позиціях боротьби з корона вірусом як медсестри і молодший медичний персонал. А отже, в інформаційному просторі жінки знову стають невидимими.

1 covid-19

Загальний Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Чернігівщини у червні склав 36% (стільки ж було у квітні, у лютому – 35%). Ознайомитися із результатами моніторингу друкованих та інтернет-видань 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.

Експертка з гендерного моніторингу Вікторія Сидорова

__________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews


  • АНОНСИ ПОДІЙ
  • ПОПУЛЯРНЕ
  • 1
  • 2
  • 3
Prev Next