– У зв’язку з пандемією до Кодексу законів про працю України (далі —  КЗпП) було внесено зміни до низки статей, але жодна з них не стосується порядку звільнення. Десять підстав для розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності, власником або уповноваженим ним органом, викладені в ст. 40 КЗпП, залишились без змін. Як і сім додаткових підстав для звільнення, передбачених у статті 41 КЗпП. Жодний з цих пунктів не передбачає карантин підставою для звільнення.

   Якщо роботодавець звільняє працівника і у наказі про звільнення буде зазначено «у зв’язку з пандемією коронавірусу» – це, безумовно, є порушенням трудового законодавства. Таке незаконне звільнення може призвести до відповідальності, передбаченої ст. 172 «Грубе порушення законодавства про працю» та 173 «Грубе порушення угоди про працю» Кримінального кодексу України.

   Звільнити працівника за прогул згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП можна, якщо такий прогул допущено без поважної причини. Також сама процедура звільнення за прогул повинна бути чітко дотримана. Обов’язковим є отримання пояснень від працівника. Відсутність працівника на роботі з поважних причин не може вважатися прогулом, і відповідно підставою для розірвання трудового договору. Карантин або неможливість потрапити на робоче місце з причини відсутності громадського транспорту у зв’язку з карантином, безперечно, буде визнане судом поважною причиною відсутності на роботі.

    Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

    Запитання можна попередньо надсилати на таку електронну адресу – Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.