Експертки моніторингу аналізували кількісний (загальну кількість героїв/героїнь у публікаціях, а також кількість жінок і чоловіків як експерток/експертів - хто коментували ті чи інші події, рахували на сторінках ЗМІ використані фемінітиви та маскулінітиви) та якісний показники (наявність стереотипних думок і висловів, присутність сексизму в текстах і зображеннях, а також тематичних матеріалів із гендерної проблематики). Зауважимо, що за підсумками минулого (лютневого) моніторингу найбільш гендерночутливими виданнями Чернігівщини стали «Сусіди.Сity» і «Наше слово». Якою ж є ситуація у квітні?
У моніторинговий період в зазначених вище інтернет-виданнях жінки як експертки присутні у 35% випадків, трохи менше є героїнями матеріалів – 31% випадків. Найвищий показник експерток і героїнь – у новинах про волонтерство та благодійність (83% і 75%), освіту/науку (по 62%). Соцполітику/соцзахист жінки коментують у 67% випадків, що зберігає тенденцію щодо цієї теми як «жіночої». Майже паритетно жінок і чоловіків – у публікаціях на тему дозвілля (44% експертки і 56% експертів, 60% героїні і 40% героїв) та криміналу/дтп/надзвичайних ситуацій (56% експерток і 44% експертів, 40% героїнь і 60% героїв). Відсутні експертки у спортивній та екологічній тематиках, поодинокі згадки – у повідомленнях про політику та економіку ( по 10%).
Однакову вагу жінкам і чоловікам як експерт/к/ам надає в інформаційних повідомленнях видання «Менщина» (50%), майже порівну вони представлені на сайті «Мій Ніжин» (44% експерток і 40% героїнь). Найменший відсоток залучення жінок на цей раз – на сайті «Сусіди.City» (29% експерток і 15% героїнь), однак видання у 80% випадків використовує фемінітиви до назв посад, професій, діяльності, зайнятості тощо жінок.
Загальна кількість фемінітивів в інтернет-виданнях – 44% (є зростання порівняно з минулим моніторингом, коли було 38%). Половину назв професій і посад у жіночому роді ми зафіксували на сайтах «Менщина» та «Ніжин.City». Водночас, журналісти вперто продовжують використовувати назви в чоловічому роді, навіть якщо їх легко «трансформувати» у форми жіночого роду. Наприклад: начальник сектору моніторингу Ніжинського відділу поліції Інна Музиченко, заступник директора із навчально-виховної роботи Ірина Демчук, керівник прес-служби Лілія Овчиннікова, вчитель Наталія Миколаєнко, директор школи Тетяна Власенко, директор молодіжного центру Анжеліка Тимченко, журналіст Вікторія Коломийченко, начальник відділу з благоустрою Наталія Бойко, головний лікар Корюківського ЦПМСД Світлана Лещенко та інші.
Тож, відповідно до цих даних, найбільш гендерночутливим інтернет-виданням Чернігівщини у квітні 2020 можемо назвати сайт «Мій Ніжин» (44,7%), який випередив лютневих лідерів - «Сусіди. City» (тепер на другій сходинці) та «Менщину».
Щоправда, хочемо звернути увагу редакції сайту «Мій Ніжин» на стереотипну думку, поширену в матеріалі "Карантин з користю": журналістка розповідає, що хатні клопоти взяти на себе підлітки-хлопці ( вони готують їжу, перуть, прибирають тощо), поки мати-підприємниця та дизайнерка шиє захисні маски. В сучасному суспільстві це давно є звичним явищем, але журналістка вважає це чимось винятковим. Цитата: "Доки в майстерні кипить робота, на кухні вже пахне обідом. Вражаюче, але його готують 16-річний Вова і 13-річний Даня – сини дизайнерки". Що в цьому вражаючого? Чи в хлопців-підлітків не вистачає для цього інтелекту? Чи в них якась інша будова рук, не пристосована до приготування їжі? Тож радимо виданню не ретранслювати гендерні стереотипи, якої б статі вони не стосувалися.
За моніторинговий період в онлайн-медіа зафіксовано 4 тематичні публікації. Дві з них – на сайті «Ніжин.City». Перша – про домашнє насильство («Поліція: за домашнє насильство передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність»). Друга – про торгівлю людьми («Створено Карту допомоги постраждалим від торгівлі людьми. Чернігівська область»).
У друкованих виданнях героїні публікацій становлять 24% від загальної кількості, експертки – трохи більше (28%). Найчастіше думка жінок звучить у матеріалах на економічну (57%) та медичну (50%) тематики. 100% експерток і 50% героїнь зафіксовані в темі розваги/дозвілля. А от у матеріалах про політику/діяльність місцевої влади на це раз, на жаль, немає жодної експертки. Серед героїнь жінки більш видимі у темах економіка (78%), однаковою мірою з героями публікацій – у темах соціальної політики та волонтерства (по 50%). Екологічна тематика у квітні 100% чоловіча. Так само лише чоловіки були героями повідомлень про кримінал і надзвичайні події.
За кількістю експерток лідером у квітні, як і минулого разу, є «Новини Городнянщини» (67%). Видання дотрималося балансу в контексті «чоловіки/жінки», оскільки героями їх публікацій стало 69% чоловіків. Найнижчий відсоток експерток – у «НК» (13%), героїнь – у газети «Маяк» (11%). Приблизно третина жінок як героїнь представлені на сторінках видання «Промінь» та «Наше слово». Лідери за кількістю вживання фемінітивів: «Промінь», «Наше слово» та «НК» (хоча загальна кількість жінок тут невелика). Варто відзначити, що кількість вживання фемінітивів на сторінках чернігівських районок, які ми моніторили, значно зросла! Якщо у лютому цей показник становив 25%, то зараз – 62%!
Згідно з цими даними, на перші позиції за рівнем гендерної чутливості виходять газети «Наше слово» (54%) та «Промінь» (51,7%), найменш гендерночутливим є видання «Маяк» (24,7%).
Сексистиських чи стереотипних висловлювань у квітні не зафіксовано. У моніторинговий період світ побачила лише одна тематична стаття – «Шанувальники «забракували» груди Біллі Айліш» в газеті «НК», що виступає проти бодішеймінгу.
Варто зауважити, що газети виходили напередодні пасхальних свят, тому містили багато привітань від керівників ОТГ, підприємств, очільників органів місцевої влади та самоврядування. Показово, що, приміром, у газеті «НК» на стор. 3 надруковані привітання з Великоднем переважно – від чоловіків. Точніше, 7 з них мали підписи чиновників – чоловіків і лише 2 – жінок. Зокрема, в.о.голови Михайло-Коцюбинської селищної ради Ніна Ворох і голови чернігівської районної організації спілки жінок Лариса Юрченко. Але ми не рахували ці привітання під час моніторингу.
В цей моніторинговий період експертки звертали окрему увагу та рахували публікації, що стосуються теми коронавірусу, зокрема, обмежувальних заходів, дій влади, ініціатив громадян, профілактики, соціального захисту тощо. Загалом цій проблематиці були присвячені 34% матеріалів (новин, повідомлень, аналітики) в інтернет-виданнях і 33% всіх газетних публікацій. Переважна частина з них стосувалися медичної та соціальної тематики (в онлайн-виданнях), а також медицини та обмежувальних дій/рішень органів влади та місцевого самоврядування (в друкованих).
Щодо представленості чоловіків і жінок у чернігівських гіперлокальних медіа, то в цій тематиці лідирують експерти: 63% - в онлайн-медіа та 71% - в газетах. А серед героїв і героїнь публікацій розвив у цифрах трохи менший (в онлайн-медіа героїв 55%, у друкованих видання 63%).
Загальний Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Чернігівщини у квітні – 36% (у лютому – 35%). Ознайомитися із результатами моніторингу друкованих та інтернет-видань 24 областей можна на сайті Волинського прес-клубу.
Експертка з моніторингу – Вікторія Сидорова
__________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
