Експертки моніторингу аналізували кількісний (загальну кількість героїв/героїнь у публікаціях, а також кількість жінок і чоловіків як експерток/експертів (хто коментували ті чи інші події), рахували на сторінках ЗМІ використані фемінітиві та маскулінітиви) та якісний показники (наявність стереотипних думок і висловів, присутність сексизму в текстах і зображеннях, а також тематичних матеріалів із гендерної проблематики).
В інтернет-виданнях жінки як експертки присутні у 40% випадків, трохи менше є героїнями матеріалів – 38% випадків. Найвищий показник експерток – у новинах про соцполітику (100%), освіту/науку (63%), культуру/релігію (62%), інші теми (переважно лайф-сторі – 67%). Майже паритетно експерток і експертів – у публікаціях на тему дозвілля (53% і 47% відповідно). Відсутні експертки у спортивній і воєнній тематиках, мізерна кількість – у повідомленнях на політичну (16%), медичну (9%) теми, однак більше тут представлені як героїні (26% і 47% відповідно).
Однаково жінкам і чоловікам надають слово в інформаційних повідомленнях видання «Сусіди.Сіті» (52%), майже паритетно – на сайті «Менщина» (44%), трохи менше – у «Ніжин.City» (40%). Кількість героїнь матеріалів найбільша у видання «Нежатин» (46%), найменша – у «Ніжин.City» (18%), а фемінітивів – у матеріалах сайту «Менщина» (57%).
Загальна кількість фемінітивів в інтернет-виданнях – 38% В матеріалах ми зустріли навіть такі, які вживаються рідко: математикиня, фізикиня-ядерниця, генетикиня, очільниця МОН, а також поширені - поетеса, редакторка, волонтерка, письменниця, соцробітниця та інші). Водночас, назви посад і професій жінок у чоловічому роді переважають: прозаїк Антонія Цвід, перекладач, письменник, журналіст, науковець Тетяна Сидоренко, журналіст, мистецтвознавець Олена Ананьєва, синоптик Олександра Хала, начальник відділу економіки Тетяна Гавриш, директор хореографічної школи Галина Тимошенко, заступник глави Офісу президента Юлія Ковалів, начальник сектору моніторингу Ніжинського відділу поліції Інна Музиченко, директор навчального закладу Тетяна Власенко тощо.
Згідно отриманих даних, найбільш гендерночутливим інтернет-виданням Чернігівщини у лютому 2020 року стало «Сусіди.Сіті» (47%), на дургій позиції – сайт «Менщина» (44%).
У друкованих виданнях, як і на сайтах, героїні публікацій становлять 38% від загальної кількості, експерток – значно менше (32%). Найчастіше думку жінок подавали в матеріалах на освітню (67%) та соціальну (63%) тематики. У 100% чоловіки були експертами у темі війни/армії, у 80% - криміналу/дтп/надзвичайних ситуацій, 93% - політики (в цій темі вони були 100% і героями). Відсутні жінки у спортивній тематиці.
За кількістю експерток лідером у лютому є «Новини Городнянщини» (58%), найнижчий відсоток – у «НК» (13%). Однакова кількість героїнь і героїв – у видання «Промінь».
«НК» є беззаперечним лідером за кількістю вживання фемінітивів (75%), майже відсутні вони у «Новин Городнянщини» (8%).
Загальна кількість фемінітивів становить 25 %. Вживають, зокрема, такі: керівниця апарату Чернігівської РДА, артистка, соціальна робітниця, офіціантка. Серед маскулінітивів поширені такі: сімейний лікар Наталія Шматок, лікар-стоматолог Вікторія Римар, народознавець Ольга Лантух, юрисконсульт відділу освіти міської ради Наталія Прилипко, начальник відділу архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства Лілія Лихотинська, директор філії Чернігівська дирекція Укрпошти Олена Дорошенко, директор Державного центру зайнятості Ольга Макогон, підприємець Надія Харькова, кухар Наталія Кобізей, лікар-анестезіолог Дарья Петрунько, медичний директор Ірина Якубовська, завідувач архівного сектора Ольга Войтех тощо.
Згідно цих даних на перші позиції за рівнем гендерної чутливості виходять газети «Наше слово» (42,7%) і «НК» (41%), найменш гендерночутливим є видання «Маяк» (21,7%).
Фактів сексизму в зазначених виданнях ми не виявили. Втім, у ЗМІ присутні деякі стереотипні думки та коментарі як щодо жінок, так і щодо чоловіків.
Зокрема, сайт «Мій Ніжин» вживає штампи про «прекрасну стать», про те, що «корейські дівчата обожнюють займатися укладкою волосся» (хіба чоловіки цим не займаються?) і про те, що «модні та стильні – завжди бажані»:
1) «В магазине обязательно можно выбрать не только аксессуары для представительниц прекрасного пола, но и востребованные изделия для мужчин и детей» (стаття називається «Разнообразие женских аксессуаров»);
2) «Корейские девушки обожают заниматься укладкой, используя специальные укладочные средства. Но не забывают о термозащите, чтобы уберечь волосы от повреждений» (стаття «Корейская косметика для волос: особенности»);
3) «Правильно подобрать золотое кольцо – это целое искусство, если вам это удастся, то сможете подчеркнуть изящность и тайну женщины. К примеру, молодой девушке, которая должна следовать строгому дресс-коду подойдут тоненькие украшения. А вот массивные кольца подойдут нестандартным женщинам, которые любят выделятся и быть в центре внимания. Ну, что не скажите, а модные и стильные всегда желанные» (стаття «Учимся правильно выбирать и носить кольца»).
Щоправда, ці матеріали – не редакційні, а суто рекламні.
На цьому ж сайті знаходимо інший матеріал (напевно, підготовлений до Дня закоханих):«Як ніжинець завоював кохання переможниці конкурсу краси»
І в ньому – чимало стереотипних думок щодо «традиційних» ролей чоловіка та жінки. Цитата: "Пам'ятаю нашу першу сварку: Максим не відпускав мене їхати гуляти з друзями. Ми мало не розійшлися... Але кохання взяло верх", – говорить Ангеліна.
"І у нас відкрилося нове дихання, – ділиться Максим. – Я побачив Ангеліну справжню, щиру, зрозумів, що вона мене кохає. Я любив її завжди. Спочатку фото, тоді в реальності, а потім мені сподобалося, як вона себе веде. Інші подруги рюмсають, капризують, а вона їх заспокоює, добродушна, відкрита, як чистий лист. Їй байдуже, чи є в тебе машина, гроші, квартира… Пригостиш її цукеркою, вона радіє як дитина. Подарунків не вимагає. Тоді хочеться робити більше й більше. Тож я намагаюсь робити життя комфортним в першу чергу для неї».
В матеріалі також розповідається, що Ангеліна брала участь у конкурсі «СтудМіс Чернігів», де стала переможницею. Далі цитати: «Все було класно, поки я не вийшла в купальнику, – згадує дівчина. – Пам’ятаю, як миттєво посмішка зникла з обличчя Максима, коли він побачив мене на сцені у такому вигляді». «Так, я ревную її до цих пір. Хоч і знаю, що вона – моя», – додає чоловік».
Такі матеріали транслюють сприйняття жінки як об’єкта, приналежного чоловікові. Наче саме він має вирішувати, куди і в чому їй виходити.
В газеті «Промінь» є стаття про жінок, які працюють на метеорологічній станції («Вони завжди на варті погоди»). І оскільки там у колективі лише жінки, а оплата – фактично мінімальна, можливо, текст підтверджує думку, що жінки зазвичай готові трудитися за нижчу заробітну плату.
В цьому ж виданні є замітка «Підростаюче покоління має знати та пам’ятати свою історію», а в ній з вуст ветерана АТО звучить фраза, що «молодим хлопцям, які сидять перед ним, доведеться стати захисниками батьківщини» (варто зауважити, що в українській армії служать понад 20 тис. жінок).
У зазначений період лише одне видання – сайт «Нежатин» –розмістив тематичну статтю до міжнародного дня жінок і дівчат у науці, внесок жінок і про перешкоди, які вони долають. Щоправда, це передрук з іншого видання.
Загальний Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Чернігівщини – 35%. Ознайомитися із результатами моніторингу друкованих та інтернет-видань 24 областей можна на сайті Волинського прес-клубу.
__________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
