В поле зору моніторів на Чернігівщині потрапили такі обласні видання: газети «Гарт», «Вісник Че», «Деснянська правда», «Чернігівщина» та «Деснянка», а також інформаційні сайти «Город.сн», «Челайн», «Свобода ФМ», «Час Чернігівський», «Чернігівщина: події і коментарі/ПіК». Загалом проаналізовано 139 матеріалів (статті та новини) в газетах і 480 публікацій на інформаційних сайтах.
Зазначимо, що фактів сексизму в моніторинговий період ми не виявили, але в ЗМІ присутні стереотипні висловлювання, що стосуються і жінок, і чоловіків. Щоправда, їх значно менше, ніж було виявлено в лютому. Зокрема, сайт «Свобода ФМ» за 12 квітня розмістив матеріал з таким заголовком: «В Чернігові навчили 20 саперів для війська. Серед них жінки та водолази».
Газета «Вісник Че» (№ 15 від 11 квітня), як і минулого разу, невдало жартує. Подаємо цитату: «Баба з дідом дуже любили гарти в хованки: бабка вранці ховала самогон, а ввечері - якщо дід його знаходив, ховалася баба». І до нього ілюстрація. Розмова між бабою й онуком: «- Бабо, а чому земля крутиться? - Ти знову пив дідовий самогон?» Подібний жарт розміщений навіть на першій сторінці поруч із лого газети! Цитата: «-Синку, ти навіщо розказав поліції, що дід самогонку гонить? – Мама, я заколебався пити чай без цукру!»
Щодо фемінітивів, то в інтернет-виданнях їх використовують в шість разів рідше, ніж назви посад у чоловічому роді, коли йдеться про жінок. У газетах ми зафіксували 41% фемінітивів. Вони стосуються різних посад і професій, наприклад: кадровиця (працівниця відділу кадрів), класна керівниця, зооволонтерка, стрільчиня, художниця, солістка, режисерка, лідерка гурту (в друкованих виданнях) і директорка центру, радниця з децентралізації, очільниця відділу, спеціалістка сектору комунікації, учителька, директорка (в інтернет-виданнях). Частенько видання водночас вживають назви посад і професій жінок як у жіночому, так і в чоловічому роді: режисер-режисерка, директорка управління – директор управління, начальниця-начальник, вчитель-вчителька тощо.
Щодо кількісних показників, то в інтернет-виданнях героїні та експертки у публікаціях становлять лише 21 та 29 % відповідно. Жінки як експертки частіше мають слово в таких темах як освіта та наука (60% від загальної кількості), волонтерство (50%) та культура (47%). А в темі «Спорт» жінки як експертки в моніторинговий період не були представлені взагалі. Найбільше експерток знаходимо в публікаціях на сайті «Gorod.cn.ua».
Як героїні жінки найчастіше згадуються в таких темах, як економіка/бізнес (44%), медицина (36%), освіта/наука (28%). У розважальній тематиці не зафіксовано жодного чоловіка як героя матеріалу, а от експертів аж 80%. Найбільше героїнь зустрічаємо в матеріалах на сайті «Челайн».
Зауважимо, що єдиний матеріал з гендерної проблематики в цей період зафіксований на сайті «ПіК», він має назву «Керівні посади в ОТГ Чернігівщини здебільшого займають чоловіки». За минулий моніторинговий період не було жодного подібного матеріалу.
У друкованих виданнях експертами публікацій чоловіки, як і минулого разу, ставали майже втричі частіше, ніж жінки, які складають 34% всіх експертів. Тематично жінки більше представлені в таких рубриках як освіта/наука (75% загальної кількості експертів), культура (50%), медицина (43%). Зовсім неочікувано жінки в лідерах у темі «Війна» (100%). В лютому вони не були представлені в цій темі взагалі. Найбільше уваги жінкам як експерткам приділив «Вісник Че» (20), а як героїням матеріалів – газети «Гарт» (29) та «Чернігівщина» (28).
Загальний показник гендерної чутливості чернігівських медіа у квітні 2019 року – 27 % (у лютому він складав 30%). На ці дані значною мірою вплинув низький відсоток фемінітивів у друкованих виданнях. Ознайомитися з підсумковими результатами квітневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
