По правді кажучи, всі ми звикли жити з надією, що всі проблеми, пов’язані з обслуговуванням багатоповерхівки, має «вирішувати» ЖЕК. Погано він це робить чи добре, задоволені люди його роботою чи ні – справа десята, адже альтернативи у нас не було. Але нині ситуація кардинально змінюється! І про це регіональним журналістам докладно розповіли експерти проекту «Енергоефективність в житловому секторі України». Для цього нас запросили на медіа-день у столичний офіс національної агенції «Укрінформ».
Як стати господарем будинку? Практичні кроки
З нами зустрілася й заступник голови комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства Альона Бабак. Народний депутат повідомила про нинішні засади й перспективи державної політики в житловому секторі, за її словами «саме в сфері житлово-комунальній відбулася фундаментальна, світоглядна зміна, запроваджена з веденням в дію Закону «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирних будинках».
- В 1992 році українці стали власниками житла, люди отримали приватизаційні сертифікати. Але ми всі розуміємо, що в багатоквартирному будинку є також майно, що повинно утримуватися, то є спільною власністю, - говорить Альона Бабак. - До прийняття цього закону ми вважали що весь будинок – власність громади. Насправді всі ми, хто приватизував квартиру, стали співвласниками, а тепер – і справжніми господарями. Можемо управляти будинками, майном так, як вважаємо за потрібне. Можемо створювати ОСББ, керувати самостійно чи наймати професійних управителів.
Щоправда, у закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» було та й залишається чимало критиків, дехто незадоволений певними статтями та нормами, а хтось сумнівається в можливості практичної реалізації цього Закону. Втім, він передбачає доволі чіткі механізми та процедури, пояснює народний депутат.
- Законом передбачено: для того, щоб почати управління будинком, треба провести загальні збори жильців. І для того, щоб не було зловживань, не було узурпації влади, потрібен протокол зборів типового зразка. Міністерство регіонального розвитку вже затвердило форму такого протоколу. Відтепер треба проводити такі збори з використанням стандартної форми протоколу, щоб вони були легітимними. Це перший крок, - продовжує Альона Бабак.
- А другий – нам потрібно, щоб орган місцевого самоврядування віддав власникам всю технічну документацію на будинок. Тому що Закон скасував поняття балансоутримувача, воно втрачає сенс. В ньому є приватні квартири та є спільне майно. ЖЕКи повинні списати будинки з балансу та передати документацію власникам. І це вже не відповідальність міністерства, а виключно компетенція органів місцевого самоврядування. Маю запитання: органи місцевого самоврядування вже готуються до передачі технічної документації власникам? Чи проведено інвентаризацію? Чи ради та депутати передбачили в бюджетах кошти на виготовлення цієї документації? Це питання, які проводять в практичну площину реалізацію цього закону.
За словами заступника голови комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства Альони Бабак, Міністерство регіонального розвитку напрацьовує процедуру по списанню, документ готовий, пройшов погодження Кабміну. Відповідно до Закону, потрібно також виділити прибудинкову територію, яка стає спільною власністю співвласників будинку. На жаль, багато будинків не мають технічної документації, щоб цю землю можна було передати. Вже підготовлений перший варіант проекту постанови Кабміну по виділенню цією території. Водночас, ніхто не заважає органам місцевої влади провести інвентаризацію документів на прибудинкову територію, підняти документи БТІ, ЖЕКів, визначити, чи є документація по землі, якщо ні - готувати.
Де знайти гроші на ремонти та термомодернізацію?
Найбільше нарікань у громадян викликає те, що в Законі відсутня норма про те, що органи місцевої влади мають передавати багатоповерхівки, так би мовити, «новим-старим» власникам тільки після капітального ремонту. Однак і це питання можна вирішити грамотно, коментує Альона Бабак: «Ніхто не знімав з ЖЕКів, які надавали нам послуги, обов’язку проводити акти-огляди житлових будинків для визначання стану, і, до речі, ми за це платимо у вигляді плати за утримання. І відповідно до цього Закону ми маємо право вимагати інформацію про наявність актів про технічний стан будівель. І вже відповідно до цих актів-оглядів органи місцевого самоврядування могли б передбачати в бюджеті певну суму для співфінансування тих чи інших робіт у будинках. У законі «Про приватизацію державного житлового фонду» 1992 року є стаття, що попередній власник житла може брати участь у першому капітальному ремонті після приватизації. Цієї норми ніхто не відміняв. Тож місцеві органи влади можуть виступати з такою ініціативою та надавати співфінансування тим чи іншим роботам для того, щоб допомагати власникам вирішувати їхні проблеми. Так що це лише бажання та воля на місцях самих рад».
Якщо продовжувати розмову про державну політику в житловому секторі, слід акцентувати увагу на тому, що в країні діє національна програма з підтримки енергоефективності для фізичних осіб і об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Про те, як отримати кошти на термомодернізацію оселі, квартири чи багатоповерхівки, регіональним журналістам розповів заступник голови правління «Ощадбанку»Андрій Стецевич.
- Для нас 2015 рік був визначальним, відкрився ринок житлово-комунальних послуг, можливо, ми ще не до кінця усвідомлюємо його масштабів. І банки мають можливість працювати з кожним напряму як з фізичною особою, а після 1 липня ми отримали можливість співпрацювати з ОСББ та житловими кооперативами, - повідомив Андрій Стецевич. - Ми почали їх активно кредитувати, називаємо це «колективною розстрочкою». Можемо похвалитися: станом на грудень 2015 року у нас реалізовано 93 проекти, впевнено крокуємо до цифри 100. В рамках національної програми з підтримки енергоефективності отримали кредити понад 70 тисяч фізичних осіб (це понад 1 млрд. грн.) Це великий портфель, і ми вийшли в промислову експлуатацію цих коштів. Якість обслуговування цього боргу добра. Це значить, що, відкривши цей ринок, ми створили додаткові можливості вкладення коштів. Банки мають кошти і думають, куди вкладати ці кошти. За нашими оцінками, цей ринок доволі перспективний. Хочу нагадати, що національна програма по підтримці енергоефективності продовжується на 2016 рік, ми плануємо збільшення об’ємів вдвічі-втричі.
За словами Андрія Стецевича, середній розмір кредиту за національною програмою енергоефективності на цей момент - близько 40-50 тисяч гривень на будинок, а точніше - ОСББ. Але це, так би мовити, «проба пера», можливість зрозуміти, як працює цей механізм. Наразі ОСББ беруть кредити на вирішення термінових проблем: заміну вікон чи вхідних дверей, встановлення теплового пункту чи лічильника тощо. Але банкіри прогнозують, що таких звернень стане набагато більше, а суми середніх кредитів зростуть, адже для комплексної енергомодернізації, приміром, 100-квартирного будинку, треба як мінімум один-два мільйони гривень.
Україна йде шляхом європейських країн
Не секрет, що країни Західної та Центральної Європи вже подолали цей непростий шлях, і їхній досвід може бути корисний Україні. Говорить керівник проекту Світового банку «Енергоефективність у житловому секторі України» Гжегош Гайда: «В Європі ці зміни почалися набагато раніше, в сер. 90-х років, і вже можна побачити результати. В Польщі, Чехії, Словаччині маємо такі результати: міста відмовилися від управління в житлово-комунальному секторі, в жодному місті ви не знайдете департаменту ЖКГ. І в бюджеті міст нема видатків на ремонти будинків. Це лягає на плечі власників. І міста мають набагато більше грошей на ремонт шкіл, лікарень, доріг тощо. Все так, як має бути: власник відповідає за своє, а те, що спільне, має спільне фінансування з бюджету. Мешканці самі розуміють, що треба робити в своєму будинку, все реалізують руками управителів, їм передали майже всі права, доручили функцію збору грошей, він закуповує воду, тепло, електроенергію, проводить ремонти. В результаті будинки не знищуються, вони покращують свій стан, і жити там дешевше, бо кожен ремонт включає заходи з енергозбереження. Там кожен будинок споживає вдвічі чи втричі менше тепла, ніж будинки в Україні. І так люди реально відчувають, що це їхнє майно. Зміни, які ми допомагаємо впроваджувати в Україні, йдуть тим же шляхом, ми нічого нового не запроваджуємо. Тому очікуємо таких же результатів. Щоправда, нам би хотілося отримати їх скоріше. В тих країнах зміни тривали 20 років, а Україна, як мені здається, не має цих 20 років. У першому році, коли така програма запрацювала в Польщі, було до 70 ремонтів, в Україні тільки «Ощадбанк» видав 93 кредити, а всі банки разом – до 150. Це означаємо, що ми рухаємося вдвічі швидше, і я вам цього бажаю!».
Підготувала Вікторія Сидорова
