Проект створення регіонального ландшафтного парку в Ялівщині та Кордівці, який би отримав назву «Вікторія», вже підготовлений силами активістів. Його розгляд і затвердження залежить від рівня далекоглядності, свідомості та патріотизму депутатів Чернігівської міської ради. Надання статусу РЛП дозволить зберегти міські парки у найкращому для них і для відпочинку городян вигляді. Їх не можна буде розпайовувати на ділянки, вирубувати дерева, щось будувати. У парків знайдеться господар.
Поїздка до Тростянця відбулася в рамках екологічного проекту «Чернігову бути зеленим!», що реалізує благодійна організація «Аратта» та Міжнародний благодійний фонд «Глобальна допомога». Фінансову підтримку проекту надає Фонд сприяння демократії Посольства США в Україні.
- Ми прагнемо зберегти та відновити міські ліси «Ялівщина» та «Кордівка» шляхом проведення громадської кампанії «Чернігову бути зеленим!» - повідомляє координатор проекту Валентина Седячко. – Вважаємо, що це дуже актуальна проблема для нашого обласного центру, адже через недостатньо ефективну екологічну політику міської влади та низьку поінформованість населення ми втрачаємо зелені зони Чернігова й статус «найзеленішого міста» в Україні.
-
Довідково
Дендропарк „Тростянець” - справжній музей природи. Він розкинувся поблизу с.Бережівка на площі 207 га. Це один з найбільших штучно створених паркових масивів України.
Його історія починається у 1820 р., коли Скоропадські купили у козака з с. Васильківців І.Хорунжія хутір Тростянець, який уперше згадується в 1549 р. як власність Києво-Микільського монастиря.
І.Скоропадський збудував тут палац, спорудив греблі й загати, в результаті чого на площі понад 10 га утворилися 4 стави: Великий, Куциха, Лебединий, Безіменний, що стали головним елементом паркового комплексу.
Перші дерева висаджено 1834 р. в затишному виярку Богівщина. Поруч з Великим ставом на площі понад 20 га висаджені ялини й тополі. Незабаром Богівщина поповнилася багатою колекцією здебільшого рідкісних дерев. До кінця 30-х на польових землях вже росло багато берези, липи, клена, дуба, хвойних. Насадження розмежовувалися мальовничими галявинами. На поч. 40-х у парку з'явилися дерева з Петергофського, Ризького, Нікітських ботанічних садів. Тоді ж стали садити дерева за межами парку - смугами і гаями (Іванове, Бабусине, Вітерець та ін). Кожна посадка складалася з дерев однієї чи кількох порід.
Насадження гаїв створило м’який перехід від степового ландшафту до паркового масиву, захищало дендропарк від негоди, вітрів, суховіїв. У 50-х роках 19 ст. відомі садівники з Петергофу брати Євстигнєєви розробили план парку.
У 1858 р. І.Скоропадський доручив садівнику К.Шлінглофу створити в південно-східній частині парку штучний гірський сад. Цій роботі передувало створення місцевим художником-пейзажистом ландшафту з загостреними вершинами, що нагадували Альпи. Земляні роботи тривали майже 30 років, до смерті І.Скоропадського (1887).
Формуванню паркового пейзажу багато праці і знань віддали талановиті садоводи з місцевих селян. Нині у парку росте 520 видів і форм дерев та чагарників; у колекціях дерев і чагарників (арборетумі) - 1700 видів, різновидів і форм; декоративних квіткових рослин - 250 сортів.
{jcomments on}
