Дійство на Замковій – для керівництва?
Наступні події розвивалися за таким планом. Високі гості буквально на десять хвилин завітали до Преображенського храму, поставили свічки, вклонилися чудотворній Любецькій іконі Божої Матері. Далі їх маршрут проліг на Замкову гору до пам’ятного знака на честь 1100-ліття Любецького з’їзду князів. Дорогу керівництву області дітлахи у гарних стилізованих під старовину костюмах «встелили рушниками». Принаймні, так це виглядало знизу та зверху.
На найвищому пагорбі містечка розгорнулося театралізоване дійство за участю «давньоруських князів», а також «посланців» з різних князівств, кожен з яких приніс по горщику своєї землі. Цю землю вони підсипали під коріння дуба, що був посаджений біля пам’ятника. Це мало символізувати довічний мир, дружбу та злагоду між князівствами. В цей час з обох боків з невисоких дерев’яних «веж» лунав гучний бій барабанів. Все було дуже урочисто. Втім, не дуже зручно для численних глядачів – затісно, люди штовхали одне одного, адже їм було погано видно «картинку».
В Любечі постав пам’ятник Олегу та Ігорю
Наступною «родзинкою» святкування стало відкриття пам’ятника Олегу та Ігорю – засновникам князівської династії Рюриковичів. Саме у зв’язку з їхніми іменами у літописах вперше згадується місто Любеч – одне з найбільших і найбагатших міст стародавньої Русі. Автор пам’ятника - молодий скульптор з Луганська Віталій Андріанов, цьогорічний випускник Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури.
Наталія Романова та Володимир Хоменко поклали квіти до нового пам’ятника, подякували молодому скульптору за роботу та попрямували на стадіон, де в цей час розпочиналася концертна програма. Трибуни на стадіоні були повністю заповнені, а кому не вистачило місця, стояли з обох боків. Складалося враження, що тут зібралися всі жителі містечка (до речі, на сьогодні в Любечі проживає всього трохи більше 2300 людей).
{ignitegallery 2}
Культурна програма – на будь-який смак
Розважали гостей свята різноманітні творчі колективи Чернігівщини – і дорослі, і дитячі, а також спортивні клуби. Особливу цікавість як завжди викликали показові виступи представників клубів історичного фехтування – бої на мечах тощо. До речі, цього року фестиваль зібрав 10 клубів історичного фехтування з Чернігова, Києва, Вінниці, Харкова та Дніпропетровська, всього понад 50 учасників. За традицією вони жили в наметовому таборі на березі Дніпра біля річкового порту.
На стадіоні в Любечі розмістилися також «Містечко майстрів», пункти громадського харчування та гарно прикрашені намети територіальних громад Ріпкинського району. Столи у них були повні смачних страв для пригощання дорогих гостей: це вареники, пироги, караваї, ковбаси, деруни тощо. На ярмарку можна було поласувати також медовухою та запашним медом. Свої вироби – домоткане полотно, оригінальні меблі з дерева, картини з соломки – представили місцеві виробники. А дівчата-майстрині з Білорусі у національному вбранні привезли на продаж різноманітні ажурні вироби з лози – дуже гарні!
Вечірня програма – концерт етно-рок гуртів, танці просто неба, фаєр-шоу та феєрверк були розраховані більше на молоду аудиторію. Здавалося, всі гості свята отримати справжнє задоволення.
Плани на майбутнє: дороги та готель
Наступне подібне масове гуляння, організаторами якого стануть купа обласних управлінь: культури та туризму, сімї та молоді, освіти та науки та інші, а також обласний навчально-методичний центр культури та мистецтв, селищна рада та районна адміністрація - відбудеться, напевно, лише через рік. І за цей рік, як пообіцяв голова районної адміністрації Віктор Бугай, може бути зроблено чимало, аби Любеч став більш комфортним для відвідувачів.
Зокрема, вже найближчим часом до Любеча має бути прокладена асфальтна дорога. Зараз останні кілометри до містечка водіям доводиться долати по шляху, викладеному плитами, при цьому досить відчувається трясіння. На сьогодні у Любечі немає готелю і немає господарів - власників осель сільського туризму. Тобто переночувати за великим рахунком ніде.
Втім, якщо ви звернетеся до селищної ради, вам можуть надати кімнату в заповіднику «Древній Любеч». Або приїздіть зі своїм наметом! Тож готель – це ще одна необхідна умова для туристів. За словами голови райдержадміністрації, він буде відкритий наступного року.
Віктор Бугай не назвав конкретні суми, виділені цього року з обласного та державного бюджету на відновлення Любеча. Однак зауважив, що «мова йде про досить значні суми - десятки тисяч гривень».
Володимир Хоменко, голова Чернігівської ОДА: - Тут відчувається дух історії, глибини, адже ця земля вирішувала дуже багато важливих питань, коли ще за прадавніх часів утворилася наша держава. Багато знакових подій відбувалися саме тут, на любецькій землі. Сьогодні є нагода згадати про це. Ця земля дала нам багато відомих особистостей: це і Малуша, і Преподобний Антоній і багато інших. Сьогодні ми повертаємо історичні цінності, які належать нашому краю. Це і Седнів, і Батурин, і Качанівка, і Сокиринці і багато інших місць. Наше завдання – ці сторінки відкрити та започаткувати добрі справи, аби про них пам’ятали не тільки сучасники, а й прийдешні покоління.
На цей рік кошти з обласного бюджету були заплановані на проведення археологічних досліджень. Нині тут відновлюється музей, відновлюється кам’яниця Полуботка, упорядковується територія. В основному це кошти меценатів, які залучені для того, аби відродити цю історичну перлину, вдихнути в неї нове життя, щоб це було цікаво для відвідувачів, туристів.
Віктор Бугай, голова Ріпкинської райдержадміністрації: - Для наших людей це дійсно свято. Якщо згадати історію Любеча, то це місто знають в усьому світі. Він вирішував долі не лише князів, а, мабуть, і цілих держав. Він завжди об’єднував людей. І це довів той князівський з’їзд, що відбувся у 1097 році. Любечани завжди захищали та берегли свою землю. Той, хто приїздить до Любеча, завжди зачарований цією місциною, її красою. На цій землі живуть прекрасні люди, вони завжди раді гостям. Це свято дійсно об’єднує людей – бачите, сьогодні приїхали і білоруси, і росіяни, багато гостей зі столиці, Чернігова, Славутича. {jcomments on}