Але, випадково купивши квиток за дуже великі гроші (у перекупників) на циркове шоу під назвою “Сесія Чернігівської міської ради” – була просто в шоці від побаченого й почутого. Особливо, у вечірній його частині, коли розглядалося додатково внесене питання щодо розподілу 15 земельних ділянок від депутата (чиновника міського пологового будинку) пані, здається пані Таїсії.

От і вирішили підняти “бунт”, бо “нехороший” міський голова сльозино просив це питання не піднімати. Адже, на 13 з 15 ділянок будувати нічого не можна. Проти і екологи, і архітектори, і археологи, і санстанція й інші контролюючі та дозвільні органи. Чому?

Бо декілька ділянок знаходяться неподалік від Іллінської церкви. Уявіть собі, там збудують кількаповерхових хатинок біднесеньких депутатів. І хай ті кляті іноземні туристи туди й не потикаються, аби подивитись на це чудо архітектури. Краще, нехай фотоальбоми купують!

Ще кілька ділянок хочуть прибрати до рук в урочищі “Мар’їний гай”. Кажете, що там сморід від Стрижня буде заважати? Помиляєтесь! Від сьогодні розпочинається розчищення цієї “річки”. Тобто, там спустять всю воду, вигребуть все сміття та лайно, розчистять джерела, укріплять береги (і все це за кошти міського бюджету) – і буде там все в шоколаді!

Хоча, я б особисто, виділила собі коханій кілька діляночок у центрі міста. Наприклад, у сквері біля мерського фонтану. Чи у сквері Богдана Хмельницького.

Ще чотири ділянки прибирають до рук по вулицям Бланка та Нахімова на Лісковиці, де діє спортивний майданчик. На якому місцева дітвора грає у всі доступні рухомі ігри. Але ж це неподобство, вирішили для себе депутати: вони ж там кричать, веселяться й тому подібне. а в цей час у місті економічна криза гуляє. Які невиховані дітки! Треба це неподобство зупинити!

П’ять земельних ділянок знаходяться на вулиці Тичини біля асфальтно-бетонного заводу. Скажете, що там місце погане? Що це промислова зона? Що там, навіть, кілька будинків знесли, аби люди не отруїлись токсичними відходами? Ну то й що? Завод же можна швидко зробити банкрутом. Ґрунти очистити від важких металів та кудись продати, як якусь зброю масового враження. У план благоустрою міста записати озеленення цього місця ударними темпами. І, тоді все буде “гарашо”!

Можу сказати чесно – бунт був продуманий на всі сто відсотків. До лічильної комісії включили трьох “бунтівників”: один не дуже законно отримав ділянку на минулій сесії, двоє – отримували на цій. Негативні висновки послали на три букви й замість начальника земельного управління, виступала сама пані Таїсія. Вона, за словами одного з депутатів, повністю продумала й вистраждала це болюче для кожного “безземельного” народного обранця питання.

Тому, навіть, на мінімальний супротив міського голови, типу, там же всюди заповідна зона й дозволу на будівництво ніхто й ніколи дати просто не наважиться – йому почали погрожувати “розправою”. А чом би й ні? Адже, без півлітра для хоробрості на кожного депутата там явно не обійшлося! Як-то кажуть, який руський не любить швидкої їзди! Отож, один з так званих “ВЕНІвських депутатів” (до речі, член великої Чернігівської двадцятки) трохи погрозив “папі” міста пальчиком й злегка по-шантажував поверненням до голосування щодо його звіту. Типу, як братки на пальцях: типу “будеш мозки нам “трахати”, так ми тобі швидко недовіру організуємо. “Бабосів” на купівлю ще кількох голосів у нас неміряно!”. Так вот, які вони – майбутні депутати від “Громадської думки”. Буде Вам, шановні чернігівці, найкраще місто у світі! З кулеметними вишками, колючим дротом й з запрошеннями прийти за гречкою чи просто вийти з дому, дійсними тільки за підписом уповноваженої особи цієї громадської організації.

А взагалі-то, що могли зробити голова та секретар міськради цим, в “драбадан” п’янючим, депутатам – якщо відверто, не знаю! Вони були, при рішенні цього питання, простими статистами. Спостерігачами. Зате, наші жабери-ненажери поводились, як справжні кінозірки й робили все, що їм в голову взбрідало на очах купки, очманілих від такої нахабності, журналістів та чиновників.

Вони спокійно, не піднімаючи рук, проголосували за виділення ділянок. При цьому, навіть, якби голосували руками (але не на камеру) – арифметика б зійшлася. Адже в залі заходилось незвично велика кількість депутатів, які, висолопивши язики, прибігли, деякі тільки на це, голосування. А тим, хто, може, вже “нахапались” земельки й не бажав голосувати “за” почали дорікати корпоративною солідарністю. Не витримали нерви у прогресивного депутата пана Івана, який гнівно відповів БЮТівці пані Ірині: “я отримав всього-то дві ділянки. Одну собі, а іншу – дочці. Так що, сиди, і не ГАВКАЙ!”.

Практично, в повному складі, за винятком відомого будівельника пана Анатолія, проголосувала фракція Партії Регіонів. Цікаво, як відреагує на таку позицію обласне та центральне керівництво партії? І що станеться, якщо про це довідаються (впевнений, що це вже трапилося) в Секретаріаті Президента? А може якось взнає й САМ? Почекаємо трохи реакції.

Міська фракція БЮТ, що вголос якби завжди була проти земельного дерибану, була самою активною з жабер-ненажер. Навіть, самий активний критикан мера пан Олександр (чиновник з райради), з посмішкою на обличчі, прилетів на голосування прямо “на крилах кохання”.

Відзначилися й майже всі соціалісти. А також, окремі тушки (за словами депутата від УНП) з “Нашої України”, “Віче”, КПУ та Прогресивно-соціалістичної партії.

Вийшовши з мерії, чесно, не пожалкувала, що заплатила стільки грошей за це видовище. І зразу ж побігла на вокзал купувати зворотній квиток додому. На хутір! Туди, де люди схожі на людей, а жабенята – на жабенят. Туди, де знаючи людину кілька років – не розчаруєшся в ній! Туди, де поки ще достатньо землі, сонця, чистого повітря. Де, люди бачать на небі зорі й місяць – а не грошові купюри. Та ще й, бажано, вічнозелених.

А Ви, жителі Чернігова самі тут розбирайтеся в цьому болоті! І, не завадило б, восени вибрати до міської ради не жабер-ненажер!