Сьогодні: 12.06.2024
banner468x60

Газета «Новини Городнянщини» - серед найбільш гендерночутливих медіа України, які підлягали моніторингу в квітні. Результати моніторингу

Уперіод з 1 до 12 квітня 2024 р. ми вдруге цього року досліджували гендерну чутливість гіперлокальних медіа в Чернігівській області. Перша хвиля моніторингу пройшла в лютому. Зазначимо, що попередній подібний моніторинг проходив у 2022 році, тож важливо відстежити зміни та динаміку цих змін.

У фокусі уваги – 10 медіа Чернігівщини: 6 друкованих видань (газети «Вісті» (м.Ніжин), «Життя Семенівщини», «Новини Городнянщини», «Прилуччина», «Сіверський край» (м. Новгород-Сіверський), «Слово Варвинщини») та 4 інтернет-видання. Це сайти «Менщина», «Мій Ніжин», «Нежатин» і «Сусіди.Сіті». Загалом опрацьовані 212 публікацій у газетах і 191 новина/стаття на сайтах.

Експертки з моніторингу досліджували кількісні показники: зокрема, кількість жінок і чоловіків як героїнь/героїв і експерток/експертів публікацій (це ті, хто коментує ті чи інші події, в кого брали інтерв’ю або цитували медіа), а також використання фемінітивів і маскулінітивів. Аналізували й якісні показники: наявність стереотипних висловлювань, сексистського контенту в текстах і зображеннях, тематичних матеріалів із гендерної проблематики.

Найбільший відсоток жінок як експерток у квітні зафіксували в газетах «Новини Городнянщини» (56%) та «Вісті» (54%), 52% експерток і 59% героїнь зустрінемо у «Сіверському краї», що свідчить про певний гендерний баланс.

 genderna chutl druk zmi  27 04

Серед лідерів за вживанням фемінітивів у гіперлокальних дуркованих медіа Чернігівщини, - газети «Сіверський край» (89%) та «Життя Семенівщини» (88%). У лютому абсолютною лідеркою з показником 100% була газета «Новини Городнянщини».

Минулого разу ми констатували, що деякі видання (як-то «Прилуччина») взагалі не використовують фемінітиви або використовують рідко. Нині ситуація змінилася! Ті самі видання набагато частіше послуговуються назвами професій і посад у жіночому роді. Колеги, сподіваємося, ви прислухалися до наших рекомендацій. Дякуємо і так тримати!

Спостерігається тенденція, що жінки як експертки у друкованих гіперлокальних виданнях Чернігівщини домінують у таких темах, як «благодійність/волонтерство», «соцполітика/соцзахист», «медицина/охорона здоров’я». Водночас у таких темах, як «політика/місцева влада», «економіка/бізнес» чоловіки як експерти переважають.

Матеріали, що містить ознаки сексизму, в цей моніторинговий період ми помітили, зокрема, в газеті «Слово Варвинщини». Так, у статті "Найкраща жінка в світі - українка" є цитата: Яким би новим чи не зовсім новим змістом наповнювали дату 8 Березня, а для антонівчанок вона була й залишається святом жінки, весни, краси. Адже саме жінка уособлює вірність, відданість та любов. Вона – берегиня роду, міцна броня, надійний тил та опора для чоловіка, особливо у сьогоднішню лиху годину».

Нам прикро читати «про свято жінки, весни й краси», адже 8 Березня має зовсім інший сенс – це Міжнародний день боротьби жінок за свої права. І прикро чути про «берегиню роду», надійний тил для чоловіка. Адже в українській армії, нагадаємо, у «сьогоднішню лиху годину» служать близько 60 тисяч жінок, у тому числі - на бойових посадах.

У газеті «Новини Городнянщини» в статті «Бабусині посиденьки» читаємо «Приходять до гурту інколи й чоловіки – місцеві дідусі. Але такого віку залишилось їх у селі дуже мало. Чоловіки — вони ж слабкіші за жінок, важче переживають хвороби і самотність. Так вже природа розпорядилась, щоб саме жінка була більш витривалою до всіх життєвих негараздів». Напевно, авторові було би поставити запитання: а чому старших чоловіків залишилося так мало? Напевно, не тому, що вони слабші та менш витривалі, а тому, що страждають від гендерних упереджень у вихованні щодо свого здоров’я, менше звертаються до лікарів, більш схильні до ризикованої поведінки.

У газеті «Сіверський край» в статті "Про меморіальні дошки, нагороди матерям героїв" читаємо: «Батько загиблого воїна-офіцера Іван Шульга вкотре вже поставив питання щодо нагородження державними відзнаками матерів загиблих Героїв.

- Батьків теж шкода – я ж по собі знаю, який це біль. Але материнське горе – воно куди сильніше. Виноси в собі, під серцем, народи, виняньч, вирости, в люди виведи – і благослови на війну… А крім того, багато з них, матерів наших героїв, - громадські активістки тепер".

Ми не згодні з таким формулюванням! Як можна виміряти та порівняти горе матері чи батька, які втратили дитину на війні? Як можна знецінити переживання батька? Напевно, журналісту варто було би відповідно відреагувати на цю фразу героя матеріалу.

Щодо публікацій, які розкривають гендерну тематику чи дотичні до неї. Варто відмітити, що в моніторинговий період такі були у трьох з шести вище зазначених видань. Так, газета «Вісті» розмістила два матеріали: 1. "Хотіла бути військовою. Тепер мріє вирощувати квіти" - про Тетяну Гавриш, яка мріяла бути військовою і нині служить у ЗСУ. Це рольова модель + про жінок в армії (про те, що брати у військову частину жінку не хотіли, про стереотипи щодо жінок у війську тощо). 2. "В Україні різко зросла кількість випадків домашнього насильства".

«Життя Семенівщини» в матеріалі про призначення нового керівника окружної прокуратури повідомляється, що «серед завдань прокурора - захист прав дітей, протидія домашньому насильству». А «Сіверський край» розповідає про проєкт психологічної допомоги місцевим жителькам і переселенкам у прикордонній громаді (стаття "Впевнена я - сильні ми").

Найбільш гендерночутливими за результатами другої хвилі цьогорічного моніторингу серед друкованих видань на Чернігівщині можна вважати газети «Новини Городнянщини» (60%) та «Сіверський край» (59%). Вони ж були лідерами попередньої хвилі. Вітаємо колег! Набагато кращі результати бачимо і в інших виданнях. Окрім того, «Новини Городнянщини» - серед найбільш гендерночутливих медіа України, які підлягали моніторингу в квітні.

 indeks drukov zmi  27 04

Якщо ж говорити про онлайн-видання, то результати моніторингу гендерної чутливості нині суттєво різняться від лютневих. Відчутно зросли показники щодо кількості експерток на сайтах «Нежатин» (71% - у квітні, 38% - у лютому) та «Мій Ніжин» (44% нині, 29% було). І водночас зменшилися у попередніх лідерів: сайту «Менщина» (стало 30%, а було 50% експерток) і сайту «Сусіди.Сіті» (стало 36%, а було 59% експерток). Минулого разу ми відзначали, що сайт «Сусіди.Сіті» повністю послуговується фемінітивами. Нині це 88%. Зате у інших онлайн-видань цей показник значно виріс!

Загалом відносно збалансованим щодо кількості жінок і чоловіків був контент сайтів «Менщина» і «Нежатин». Найбільше жінок як експерток спостерігаємо в таких темах, як «соцполітика/соцзахист» (100%), «медицина/охорона здоров’я», «волонтерство/благодійність», «війна/армія».

Щодо вживання фемінітивів, на наш погляд, доцільно застосувати жіночий рід у тому числі у таких випадках: зооволонтери Ксенія та Ірина; директор КП Лариса Мартиненко; бібліограф Світлана Онищенко; речник Наталія Птуха; головний спеціаліст Людмила Маруга; продавець Ніна; науковий керівник, учитель Жанна Кресан; начальник відділу Віталіна Скороход; директор будинку культури Неля Мариненко; заступник міського голови Ірина Грозенко; головний спеціаліст відділу освіти Людмила Магура тощо.

 gendern chutl intern vidan  27 04

Щодо сексистського чи стереотипного контенту: на сайті «Нежатин» в статті "Жінка, в якої син зник безвісти, створила в Комарівці волонтерський осередок" є речення: "Хочеться сказати теплі слова вдячності таким-от невтомним бджілкам-трудівницям, які поклали на свої тендітні жіночі плечі часом нелегку, але вкрай важливу справу". Ми не хочемо применшувати внесок жінок-волонтерок, і саме тому згадка про тендітні жіночі плечі виглядає недолуго.

Ось посилання: https://nezhatin.com.ua/2024/04/03/zhinka-v-yakoyi-syn-znyk-bezvisty-stvoryla-v-komarivtsi-volonterskyj-oseredok/

Щодо тематичних публікацій, які стосуються гендерної тематики, то в моніторинговий період ми, на жаль, не побачили жодної.

Найбільш гендерночутливими серед онлайн-видань Чернігівщини в цей моніторинговий період є сайти «Менщина» (56%) та «Сусіди.Сіті» (55%). Вітаємо колег!

 indeks internet vidaniy  27 04

З 2022 року окремий напрямок моніторингу – як висвітлюється тематика війни на сторінках гіперлокальних медіа. У квітні матеріали, що безпосередньо чи дотично торкаються цієї теми, в інтернет-виданнях становили від 15% (на сайті «Менщина») до 34% (сайт «Мій Ніжин»), а в середньому це майже третина контенту (28%). Тут ситуація майже не змінилася порівняно з лютим.

Доволі високий показник жінок-експерток і героїнь у цій темі (39 і 37% відповідно). Найчастіше – це мами або дружини воїнів, котрі воюють або загинули. Вони згадують і розповідають, якими були їх рідні чоловіки. Або це волонтерки, котрі проводять благодійні акації на допомагу ЗСУ, голови сільських чи селищних рад, котрі розповідають про стан справ у своїх громадах, відновлення об’єктів, будівництво укриттів, роботу дитячих і медичних закладів під час воєнного стану тощо.

 viyna internet vidaniy  27 04

Практично щодня в онлайн-виданнях Чернігівщини читаємо матеріали про поховання українських воїнів у громадах. Зазвичай це короткі біографічні довідки, які подає на своїх сторінках у соцмережах Чернігівський обласний ТЦК та СП. Також регулярно бачимо інфо від управління ДСНС про розмінування та роботу рятувальників.

Що стосується друкованих видань Чернігівщини, то кількість матеріалів, які висвітлюють тему війни (обладнання укриттів, різноманітні волонтерські та гуманітарні проекти, пов’язані з допомогою вимушеним переселенцям, жителям області, у яких зруйноване житло, збір коштів для потреб ЗСУ тощо), складає понад третину. У квітні таких матеріалів було 42%, у лютому - 37%.

Зафіксували доволі високий показник експерток і героїнь у цій темі – 54 та 34%. Це – поштарка та директорка соціального підприємства, підприємниця, котрі надають послуги людям у прикордонних населених пунктах, працювали під час окупації області. Це – письменниця, яка розповідає, як війна вплинула на її творчість. Це – психологині та учасниці проектів підтримки. Це – волонтерки, які готують їжу, плетуть сітки тощо. Це – пенсіонерки з прикордонних територій, які не хочуть залишати своє житло. Це також – рідні загиблих воїнів, які розповідають про своїх синів чи чоловіків, братів. Подібні матеріали знаходимо майже в кожному номері.

 viyna drukovani zmi  27 04

Загальний Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Чернігівщини в квітні 2024 року становить 52%. Ознайомитися із результатами моніторингу друкованих та інтернет-видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського пресклубу за посиланням: https://bit.ly/3WboIRG

Експертка з гендерного моніторингу – Вікторія Сидорова

___________________________

Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області, Незалежною громадською мережею прес-клубів України і медійних організацій за підтримки Медійної програми в Україні (Internews).


  • АНОНСИ ПОДІЙ
  • ПОПУЛЯРНЕ
  • 1
  • 2
  • 3
Prev Next