Цього разу у фокус уваги потрапили 10 медіа Чернігівщини: 6 друкованих (це газети «Вісті» (м.Ніжин), «Життя Семенівщини», «Новини Городнянщини», «Прилуччина», «Сіверський край» (Новгород-Сіверський) та «Слово Варвинщини») та 4 інтернет-видання. Зокрема, це сайти «Менщина», «Мій Ніжин», «Нежатин» і «Сусіди.City». Загалом опрацьовані 98 публікацій у газетах і 181 новина/стаття на сайтах.
Експертки з моніторингу досліджували кількісні показники: зокрема, кількість жінок і чоловіків як героїнь/героїв і експерток/експертів публікацій (це ті, хто коментує ті чи інші події, в кого брали інтерв’ю або цитували медіа), використання фемінітивів і маскулінітивів. А також якісні показники: наявність стереотипних висловлювань, сексистського контенту в текстах і зображеннях, тематичних матеріалів із гендерної проблематики.
Цього року також моніторили, як у регіональних ЗМІ висвітлюється російська агресія проти України.
Найбільший відсоток жінок як експерток у лютневому моніторинговому періоді ми зафіксували в газеті «Вісті» (75 %), а як героїнь – у газеті «Новини Городнянщини» (67%), що свідчить про гендерний дисбаланс. В ідеалі кількість експертів та експерток у видання має бути 50х50%.
Лідер за вживанням фемінітивів серед гіперлокальних медіа Чернігівщини, а саме, серед паперових видань, які були у фокусі нашої уваги, - газета «Новини Городнянщини» (100%). На другому місці – «Сіверський край» (83%). Однак є видання, в яких не використовують фемінітиви взагалі. Це газета «Прилуччина». Або назви професій у жіночому роді використовують доволі нечасто. Як от у газеті «Життя Семенівщини» (25%).
Жінки як експертки у друкованих гіперлокальних виданнях Чернігівщини домінують у таких темах, як «освіта/наука», «культура/релігія», «благодійність/волонтерство», «соцполітика/соцзахист» і навіть «економіка/бізнес». Вочевидь, це можна пояснити впливом війни, що триває на території України вже 10 років. Значна частина чоловіків, до яких раніше журналісти зверталися за коментарями, зараз служать в українській армії, дехто загинув, тож різні питання життєзабезпечення в громадах – на відповідальності жінок.
Матеріалів, що містить ознаки сексизму, в цей моніторинговий період ми не виявили. Щодо публікацій, які розкривають гендерну тематику чи дотичні до неї, - їх теж, на жаль, не було. Гіперлокальні видання Чернігівщини містять чимало розважального (художнього) контенту. Імовірно, це можна пояснити браком кадрів і ресурсів для виготовлення контенту на суспільно-значущі теми.
Найбільш гендерночутливими за результатами першої хвилі цьогорічного моніторингу серед друкованих видань на Чернігівщині можна вважати газети «Новини Городнянщини» та «Сіверський край» (по 59%). Майже не поступається лідерам газета «Вісті» з Ніжина (53%). Вочевидь, більше уваги темі гендерної чутливості варто приділити колективу газети «Прилуччина».
Якщо ж говорити про онлайн-видання, то гендерного балансу майже досягли такі гіперлокальні медіа, як сайт «Менщина» (50% експерток) і сайт «Сусіди.City» (59% експерток і 50% героїнь). На сайті «Мій Ніжин» - 50% героїнь. Важливо також, що сайт «Сусіди.City» повністю послуговується фемінітивами.
Найбільше жінок як експерток спостерігаємо в таких темах, як «освіта/наука» (100%), «волонтерство/благодійність» (100%), «економіка/бізнес»(58%). При цьому в тематиці «політика/місцева влада» - на жаль, нуль експерток.
Щодо стереотипного контенту, то на сайті «Мій Ніжин» є історія кохання під назвою "Любов на лінії фронту: інтерв'ю з військовослужбовицею з Ніжина". Ось посилання: https://mynizhyn.com/news/misto-i-region/32144-liubov-na-liniyi-frontu-interviu-z-viiskovosluzboviceiu-z-nizina.html
Обидвоє героїв - військові. Однак у тексті зустрінемо таку фразу: "Чоловік підтримує мій вибір і допомагає мені. Ми разом пройшли багато випробувань, але він не хоче, щоб я продовжувала службу, каже, що це не жіноча справа. Він хвилюється за мене і прагне, щоб я була в безпеці". Вочевидь, можна зрозуміти хвилювання чоловіка за свою дружину, але фразу про те, що служба – не жіноча справа можна вважати упередженням. Адже нині в українському війську служать понад 60 тисяч жінок. І відмінно виконують свої обов’язки.
Тематичних публікацій, що стосуються гендерної тематики, на сайті «Мій Ніжин» ми нарахували аж 5. В одній із них помічниця лісничого розповідає про свою роботу під обстрілами (оскільки в лісничому господарстві бракує чоловіків, то жінка працює на посаді, де раніше були чоловіки). Ось посилання на цей текст: https://mynizhyn.com/news/misto-i-region/32075-divcina-pomicnik-lisnicogo-rozpovila-pro-svoiu-robotu-pid-obstrilami.html
Наступна – це інформація про торгівця людьми з Чернігова, якого засудили до 8 років ув’язнення (причому тут мова про чоловіків, які через свою вразливість потерпали від злочинця).
У статті «Закон про мобілізацію: які зміни очікують на розгляд і як оцінюють їх експерти» мова про права та обов’язки як чоловіків, так і жінок. Дуже хороша стаття «Наука без гендерних кордонів: ніжинські перспективи» вийшла до Дня жінок у науці. Вона розповідає про стереотипи та упередження в науковому середовищі щодо жінок, а також розповідає саме про науковець з Ніжина. Ось посилання: https://mynizhyn.com/news/misto-i-region/32103-nauka-bez-gendernix-kordoniv-nizinski-perspektivi.html
Ще одна стаття, розміщена на сайті «Мій Ніжин», б’є на сполах, адже на Чернігівщині прогресує домашнє насильство. Директор департаменту сім’ї та молоді Чернігівської ОДА озвучує статистику та розповідає про попередження.
На сайті «Нежатин» також ми нарахували декілька матеріалів, дотичних до теми рівних прав і можливостей для чоловіків і жінок, а також спрямованих на попередження дискримінації за ознакою статі. Перший - про домашнє насильство та жіночий алкоголізм називається «Отримав три роки умовно: садив дружину на ланцюг, щоб та не випивала».
Один матеріал зафіксували на сайті «Сусіди.City»: "У Корюківському районі в закладах освіти стали до роботи вісім офіцерів Служби освітньої безпеки" (у тексті наголошується, що офіцерами безпеки служать і чоловіки, і жінки, і беруть інтерв’ю про особливості служби у офіцерки Алли Нагорної). https://susidy.city/articles/341343/u-koryukivskomu-rajoni-v-zakladah-osviti-stali-do-roboti-visim-oficeriv-sluzhbi-osvitnoi-bezpeki
Найбільш гендерночутливим серед онлайн-видань Чернігівщини в моніторинговий період є сайт «Сусіди. City» (64%). Воно ж – одне з найбільш гендерночутливих серед усіх медіа України, які підлягали моніторингу (посилання на загальний звіт є наприкінці цього тексту).
З 2022 року окремий напрямок моніторингу – тематика війни на сторінках гіперлокальних медіа. У лютому матеріали, що напряму чи дотично приділють увагу цій темі, в інтернет-виданнях становили від 17% (на сайті «Сусіди. Сіті») до 45% (сайт «Мій Ніжин»), а в середньому – майже третину контенту (35%).
Доволі високий показник жінок-експерток у цій темі (38%). Найчастіше – це мами або дружини бійців, котрі воюють або загинули, їх рідні або волонтерки, котрі допомагають ЗСУ, голови сільських чи селищних рад, котрі розповідають про стан справ у своїх громадах, відновлення об’єктів, будівництво укриттів, допомогу воїнам.
Практично щодня в онлайн-виданнях Чернігівщини читаємо матеріали про поховання українських воїнів у тих чи інших населених пунктах, громадах. Зазвичай – це короткі біографічні довідки, які подає на своїх сторінках у соцмережах чи у розсилках Чернігівський обласний ТЦК та СП. Також регулярно бачимо інформацію від управління ДСНС про розмінування та роботу рятувальників.
У друкованих виданнях Чернігівщини кількість матеріалів, які висвітлюють тему війни (обладнання укриттів, різноманітні волонтерські та гуманітарні проекти, пов’язані з допомогою вимушеним переселенцям, воїнам ЗСУ, тим жителям області, у яких зруйноване житло тощо), складає понад третину. У лютому таких матеріалів було 37%.
Звертаємо увагу також доволі високий показник експерток у цій темі. Це, зокрема, психологині та психотерапевтки, що діляться порадами для батьків або власним досвідом проживання подій війни. Це - поштарка та директорка соціального підприємства, котрі надають послуги людям у прикордонних населених пунктах. Це також – рідні загиблих воїнів, які розповідають про своїх синів чи чоловіків, братів. І волонтерки, які допомагають військовим. Подібні матеріали знаходимо майже в кожному номері.
Отже, загальний Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Чернігівщини в лютому 2024 року становить 48%. Ознайомитися із результатами моніторингу друкованих та інтернет-видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського пресклубу за посиланням: https://bit.ly/49OPP8R, а також на сторінці Фейсбук - https://bit.ly/3SXsz1L.
Експертка з гендерного моніторингу Вікторія Сидорова
___________________________
Гендерний моніторинг матеріалів гіперлокальних медіа України проводиться за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром, мережею прес-клубів України та медійних організацій
