Дана консультація є продовженням минулої, яку можна прочитати тут-https://pressclub.te.ua/novyny/pro-nadannya-finansovoyi-dopomogy-redakcziyi/. Отже, при збільшенні статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю учасники здійснюють внесок пропорційно до їх частки. Відповідно, у разі збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів номінальна вартість частки учасника буде збільшена на суму в межах його додаткового вкладу. Можливо, що хтось з учасників не бажає вносити додатковий внесок, не бажає зміни розміру часток, якщо додатковий внесок буде здійснено іншими учасниками. Для вирішення такої ситуації є ще один варіант – це внесення додаткових вкладів учасниками як додатковий капітал, без зміни розміру статутного капіталу. Хоча визначення «додатковий капітал» та порядок внесення учасниками додаткових внесків без змін розміру статутного капіталу в діючому законодавстві відсутні, проте нормативні документи бухгалтерського обліку таку можливість передбачають. Для уникнення податкових ризиків необхідно, щоб статут товариства містив відповідні положення про додаткові внески учасників. Підставою для такого положення є частина 6 статті 11 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі Закон), згідно з якою статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону. Керуючись цією нормою, учасники товариства можуть передбачити у статуті питання виключної компетенції загальних зборів — внесення учасниками додаткових внесків без зміни розміру статутного капіталу, а також порядок їх внесення. Згідно статті 30 Закону таке рішення віднесено до компетенції загальних зборів учасників. Звісно, що частина 1 статті 30 Закону дозволяє загальним зборам учасників, як вищому органу управління, вирішувати будь-які питання діяльності товариства, і рішення про додатковий внесок до додаткового капіталу можна оформити протоколом, але краще мати відповідне положення в статуті. Внесення додаткових внесків до додаткового капіталу не збільшує розмір статутного капіталу, не змінює частки учасників і не тягне за собою жодних змін до відомостей що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Бухгалтерський облік додаткових внесків передбачено в «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за № 893/4186). Ця Інструкція містить Рахунок 42 “Додатковий капітал” який «призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу». І саме на субрахунку 422 “Інший вкладений капітал” обліковують інший вкладений засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу.
Зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства не підпадає під визначення доходу. Підтвердженням цього є визначення «доходи» в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: «доходи – збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників)» та аналогічні визначення, наведені у пункті 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та пункті 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”.
Позиція податкової по відношенню до товариств на загальній системі щодо оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість суми внеску, внесеного учасником товариства з обмеженою відповідальністю в додатковий капітал товариства без збільшення його статутного капіталу, однозначна – об’єкт оподаткування не виникає. У випадку, коли підприємство є платником єдиного податку, у податкових органів єдиної позиції не має. На сайті Державної податкової служби України є просте і зрозуміле роз’яснення Головного управління ДПС у Запорізькій області https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-405900.html. Але платнику єдиного податку варто звернутися до свого територіального органу ДПС і отримати індивідуальну податкову консультацію з цього питання.
Консультації надаються в рамках виконання проєкту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики».
Запитання можна попередньо надсилати на таку електронну адресу – Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
