– Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») в статті 13 визначає, що призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором. Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.
Обов’язковою умовою призупинення дії трудового договору є неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки. У вашому випадку перешкоди для виконання сторонами своїх обов’язків, безпосередньо пов’язані із збройною агресією проти України, відсутні. Такими причинами можуть бути: знаходження підприємства на окупованій території, в зоні бойових дій, знищення виробничих площ та обладнання. Виходом із цієї ситуації може бути відпустка без збереження заробітної плати, але для цього потрібна ініціатива (заява) працівника. Роботодавець не має права примусово відправити працівника у відпустку без збереження заробітної плати. Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України “Про відпустки”. Тривалість такої відпустки не обмежується 15 календарними днями на рік. Також час перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати за цією підставою зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку відповідно до пункту 4 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки».
Консультації надаються в рамках виконання проєкту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики».
Запитання можна попередньо надсилати на таку електронну адресу – Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
