Символічно, що проект стартував саме у Катерининському храмі, зведеному триста років тому на честь перемоги козаків під Азовом. Ця церква є однією з візитівок Чернігова. Саме вона «зустрічала» гостей міста, які прибували київською трасою, долаючи автомобільний міст через Десну. Щоправда, під час війни міст був зруйнований. А от сам храм теж колись будували як оборонну споруду. З південної сторони стіни сягають близько двох метрів у товщину.
До речі, за словами настоятеля, це єдиний храм у Чернігові, що зберігся в первісному вигляді. І витримав уже не одну навалу ворогів. У березні 2022 його стіни та вікна пошкоджені осколками снарядів, але навіть під час обстрілів тут тривали богослужіння. А декілька ікон замироточили ще перед війною, нібито нагадуючи містянам: «Бог з нами, Він нас не залишає!», вселяючи віру та надію на перемогу.
Отець Роман, який залишався в місті під час облоги, поділився своїми секретами оптимізму під час важких часів: «Я завжди був у русі. Це, мабуть, мене і рятувало. Хтось телефонував, комусь продукти треба, комусь ліки, хтось боїться виходити. Навіть хліб власний на заквасці випікав. Боялися всі, але страху не було. Його і не повинно бути. Це перше, що диявол вселяє в людину, аби розвести на різні сторони. Коли в людині є страх, то вона не бачить мети, не знає, куди йти, що робити. Тільки зараз ми можемо зрозуміти, наскільки ми сильні».
У дружньому колі під час чаювання присутні поділилися власними історіями пережитого. Скільки людей, стільки і історій. Усі різні та хвилюючі. Люди рятувались, як могли: хтось – волонтерством і допомогою ближнім, знайомим і не знайомим. Хтось - роботою, причому трудова зміна могла тривати півтора місяці без перерви та вихідних. Хтось зранку до вечора займався прибиранням, а дехто підмічав кумедні моменти навіть в укриттях і бомбосховищах, навіть під обстрілами. Почуття гумору, жарти – ще одна наша опора в складні часи. Хтось шукав порятунку в інших містах або за кордоном.
І майже всі відзначили, що в найважчі моменти рятувала молитва. Зверталися по допомогу і своїми словами, і словами молитов, які колись почули в дитинстві від бабусь-дідусів. Одна з учасниці, пані Олена, згадала:
– Я перебувала весь час у Чернігові. Спочатку спускалася в підвал, потім у своїй квартирі залишалися, на волю Божу сподіваючись. Під обстрілами стояла в черзі до аптеки за ліками, відчувала страх, коли летів літак. Але пройшов час, і деякі моменти вже здаються смішними. Приміром, як ходили з подругою під обстрілами годувати кота. А одна літня, коли в березні ми сиділи в підвалі і коти гуляли «котячі весілля», примовляла до них суворо: «А могли би подумати, що війна, і потерпіти». Звичайно, допомагали мені молитви, які йшли від самого серця. Сьогодні кожний новий день розпочинаю з подяки.
Як зауважив отець Роман, зараз нарешті українці стають нацією, народжується наша самосвідомість, що мало статися ще 30 років тому. «Ми стаємо свідомими людьми і маємо сьогодні свідому любов до своєї Батьківщини. Не можна любити під гіпнозом. Через ці події народилася свідома любов до землі нашої, України, один до одного, - підсумував настоятель. - Нам дав Господь жити в найважливіші часи в історії нашої держави. Саме зараз здобувається те, що виборювалося 100, 300, 500 років тому. Відбувається важко, кесаревим розтином, народження України. Але рани загояться і країна заживе сильною потужною державою, бо є всі ми, наш Чернігів».
Ініціаторка незвичайного чаювання в храмі – журналістка, гідеса та психологиня Вікторія Сидорова. Розповідає, що проект «Чернігів - #МістоСили» задуманий для підтримки волонтерів, педагогів, соціальних працівників, психологів, медиків - представників професій, які працюють з людьми і для людей, і які так само потребують підтримки та перезавантаження. А також для усіх чернігівців, хто цікавиться темою релігійного життя. Заплановані зустрічі з лідерами культурних і релігійних громад нашого обласного центру, науковцями і краєзнавцями.
- Для мене завжди було очевидно, що «Чернігів - #МістоСили», один із духовних центрів України, місто храмів і святих, - Вікторія Сидорова. – І джерела цієї сили - не тільки в минулому, а й у сьогоднішньому дні. Вони у нашій єдності, повазі до різноманіття думок і поглядів, вірі, а також у взаємодопомозі. Саме це і допомогло місту та містянам вистояти в лютому-березні-квітні 2022-го.
Наступна зустріч у рамках проекту відбудеться вже в п’ятницю, 8 липня. Про цікаві й маловідомі сторінки історії Борисоглібського собору Чернігова та однойменного монастиря (зокрема, про срібні царські ворота іконостасу, що були виготовлені коштом І.Мазепи, та про діяльність релігійної громади української автокефальної церкви) розкажуть науковці Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Ольга Травкіна та Андрій Глухенький. Презентують видання, які підготував та видав заповідник саме на цю тему. Запрошуємо усіх зацікавлених!
Час – 15.00, місце – ТІЦ. Зареєструватися для участі можна за ном.: 066-304-89-87 (вайбер), 097-087-00-10 (телеграм) або листом на електронну пошту: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
Проект «Чернігів - #МістоСили» реалізується у рамках програми «Діалог» центру міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас».
Текст - Любов Сила, фото – Валентин Бобир
