- В Києві буде створено он-лайн-будинок юстиції. Приклади яких країн слугували зразком при розробці цього проекту?
- Це повністю інноваційний продукт, розробка Управління юстиції міста Києва. Це ідея, з якою я прийшов працювати. Фактично це є удосконалене бачення діяльності органів юстиції, яке не має аналогів у світі. Якщо врахувати, що створені в Грузії будинки юстиції обговорювалися в парламенті Великобританії, як досвід, який варто перейняти, то ми ідемо ще далі. Ми говоримо про те, щоб он-лайн-будинок юстиції був порталом, на якому всю сукупність послуг в сфері юстиції можна буде отримати за три кліки комп’ютерною мишкою. Умовно кажучи, перший клік - коли людина заходить на сайт і реєструється, другий клік – коли обирає необхідну послугу, третій – коли завантажує необхідні документи та визначає час, в який їй зручно або забрати готові документи, або отримати їх поштою чи кур’єрською доставкою.
В ідеалі ми хочемо створити таку систему, коли спочатку жителям Києва, а потім і всім українцям, взагалі не треба буде виходити зі свого будинку для отримання послуг у сфері юстиції. Для цього ми будемо використовувати системи ідентифікації особи, перш за все, закріплену законодавством систему електронного цифрового підпису. Міністр юстиції Павло Петренко вже анонсував, що в майбутньому ця система перетвориться на системи Bank ID та Mobile ID.
Тобто в перспективі ці послуги можна буде отримувати через мобільний телефон. І це стане прототипом тих програм, які колись дозволять навіть голосувати на виборах он-лайн - так, як це вже зараз відбуваєтся, наприклад, в Естонії.

- Наразі, щоб отримати певну послугу, потрібно звертатися до відповідної установи, носити довідки від одних до інших. Чи буде мінятися така практика?
- Ми знаємо цю ситуацію, і на рівні Києва ми її вирішуємо наступним чином. Ми вступили в тісний діалог з Київською міською держадміністрацією, тому що одна з послуг, яку ми будемо надавати, це видача свідоцтва про народження дитини і допомоги на дитину он-лайн. В цьому задіяні кілька структур міської адміністрації. Зокрема, ми провели вже перемовини з Департаментом охорони здоров’я, з Департаментом соцзахисту. Зараз функції реєстрації новонароджених передаються від Міграційної служби на районні держадміністрації. Фактично в нас буде п’ять компонентів, про які ми знаємо, а громадяни в перспективі навіть не повинні їх бачити. Вони просто мають отримати послугу.
Людина подає заявку на те, щоб зареєструвати дитину і отримати допомогу на неї, наприклад, за допомогою електронного цифрового підпису. Ці дані про дитину, так звана форма 103/о, вводяться в електронну базу відповідного пологового будинку. Про це зараз і ведуться перемовини із Департаментом охорони здоров’я, щоб вони зобов’язали пологові будинки міста Києва перевести всі дані в електронну базу. Для цього буде потрібне відповідне доручення голови Київської міської держадміністрації.  

- Чи буде у пологових будинків бажання вносити дані про новонароджених до електронного реєстру?
- Для початку ми беремо найбільш прогресивні пологові будинки міста Києва. Вони просто хочуть бути першими, між ними існує внутрішня конкуренція. Тому ми покладаємося на їхнє бажання запровадити таку інновацію. Але крім того буде розпорядження Київської міської держадміністрації, яке зобов’яже всі інші пологові будинки так само перейти на цю електронну систему. Ми спілкувалися із заступником Міністра охорони здоров’я, і він повідомив, що в разі, якщо буде запит від Києва, Міністерство погодить таке рішення.
Далі спеціаліст відділу реєстрації актів цивільного стану отримує доступ до цієї електронної бази, і на підставі вже електронної довідки 103/о видає свідоцтво про народження дитини. Поки що воно може видаватися фізично, а в майбутньому, аналогічно свідоцтву про право властності, стане повністю електронним. Тобто в перспективі свідоцтво про народження не буде видаватися на бланку з печаткою, а буде просто вноситися до реєстру.

- Ви казали про те, що в майбутньому батьки новонародженої дитини зможуть отримати допомогу на неї буквально протягом кількох днів після її народження. Однак для того, щоб отримати цю допомогу, потрібна не тільки довідка з пологового будинку, а й документ, який засвідчує, що дитину вже зареєстровано за місцем проживання.
- Коли батьки подають заявку, вони зможуть одразу подати її на отримання свідоцтва про народження дитини, державної допомоги на неї та свідоцтва про реєстрацію дитини. Це все має відбуватися одночасно. Коли Міграційна служба повністю дасть мандат Києву на ці функції, такі дані будуть передаватися у відповідні районні держадміністрації для того, щоб одразу ж зареєструвати дитину за місцем проживання. Так само Департамент соціального захисту буде отримувати доступ до електронної бази відділу державної реєстрації актів цивільного стану, і на підставі цього одразу нараховуватиме допомогу на дитину. Останній компонент – банк. Це буде державний банк, наприклад, Ощадбанк, але в перспективі – будь-який банк, який людина захоче для себе обрати. Відповідно, необхідні для банку дані будуть передаватися он-лайн. Все це можна буде зробити в електронній формі і батькам не потрібно буде ходити по різним інстанціям.

- Але ж для цього потрібна синхронізація баз даних різних відомств?
- Це можна зробити, якщо буде воля і бажання сторін. Стосовно видачі он-лайн свідоцтва про народження дитини ми поки не говоримо про національний рівень. Оскільки в кожному місті є свої Департамент соцзахисту, своє Управління охорони здоров’я і свій функціонал від Міграційної служби. Ми відпрацюємо проект на Києві, але це буде дуже резонансна послуга.
Є й простіші послуги. Наприклад, дуже популярна серед громадян повторна видача документів. Багато хто втрачає документи, хтось стає жертвою крадіжок, і їх потрібно швидко відновлювати. Однією з перших послуг он-лайн-будинку юстиції буде видача дублікатів документів. Ми плануємо поетапний запуск послуги. Для початку людина в електронному вигляді буде подавати необхідні відскановані документи. В майбутньому, коли бази будуть синхронізовані, їй не потрібно буде нічого завантажувати. Мета Міністерства юстиції на першому етапі виглядає як - «людина приходить один раз» - щоб забрати дублікати документів. В найближчій перспективі - це кур’єрська або поштова доставка. До того моменту, поки відповідний документ взагалі не буде переведений, за зразком із реєстром речових прав на нерухоме майно, повністю в електронний вигляд. Тоді людина буде отримувати просто електронний запис без бланка з печаткою, який вже буде не потрібен.

- Скільки часу знадобиться на те, щоб киянин мав змогу подати заявку і отримати необходні документи просто електронною поштою, навіть не потребуючи кур’єрської або поштової доставки?
- Це буде можливо вже в цьому році. В квітні або травні ми плануємо запустити портал. Вже є прототип. В травні буде запущено перші три послуги і протягом року послуги будуть додаватися на вже працюючий портал – по мірі прийняття нормативно-правових актів. Он-лайн-будинок юстиції не буде суто київським проектом, він практично одразу стане всеукраїнським.
Ми зараз говоримо про локальний рівень, і на своєму рівні будемо максимально робити все, що можливо, для спрощення отримання послуг для громадян. Головною є принципова позиція Міністерства юстиції про екстериторіальність. Це означає, що громадянин може, перебуваючи будь-де, подати заявку і завантажити документи, і потім будь-де отримати необхідний документ, зокрема, користуючись послугами міжнародної кур’єрської доставки. Це будуть служби, які пройдуть авторизацію та нададуть гарантію ідентифікації людини під час отримання документів.

- Чи передбачаються новації в процедурі реєстрації бізнесу?
- Зараз відбувається демонополізація реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. З 1 січня цього року є три групи суб’єктів, які можуть проводити таку реєстрацію. Це нотаріуси, районні державні адміністрації і, у випадку з речовими правами на нерухоме майно, – певні акредитовані суб’єкти (колишні Бюро технічної інвентаризації). У випадку реєстрації бізнесу людина іде або в ЦНАП (Центр надання адміністративних послуг), або до нотаріуса. В Києві 1400 нотаріусів, в цілому по Україні – 7 тисяч. Тобто фактично зараз не треба йти в реєстраційну службу, людина може обрати: або піти в районний ЦНАП, або до будь-якого нотаріуса. В державних нотаріальних конторах це буде дешевше, в приватних - дорожче, але між нотаріусами починається конкуренція за клієнтів, а вони вже запроваджують систему знижок.

- Всі нотаріуси мають легалізований доступ до державних реєстрів?
- В Києві вже близько 600 приватних нотаріусів отримали доступ до реєстру. Вони отримують свій логін і пароль і таким чином доступ до реєстру. Часто виникають питання щодо можливості зловживань в такій системі. Система захисту забезпечується державним підприємством «Національні інформаційні системи» та державним підприємством при Міністерстві юстиції - «Інформаційний центр». Вони використовують найбільш сучасні криптографічні способи захисту. Коли вчиняється якась реєстраційна дія, ми точно знаємо, хто її вчинив. В разі необхідності реєстратора можна притягнути до відповідальності, а рішення можна оскаржити.
Між іншим, раніше реєстраційні дії можна було оскаржувати тільки в суді, а державний реєстратор міг на свій розсуд зупинити розгляд заяви. Зараз такі рішення, окрім суду, можна оскаржувати в територіальних органах юстиції (в нашому випадку це - Головне територіальне управління Міністерства юстиції в місті Києві), а також в самому Міністерстві юстиції. Тобто для оскарження тепер передбачені плюс два суб’єкти.

- Якщо до кінця року вдасться запустити всю систему, наскільки швидко можливо налагодити синхронну роботу між відомствами у регіонах, оскільки там зазвичай більш консервативна система?
- Це питання вирішується правильним підходом, який запроваджується в Міністерстві юстиції України. Це – конкуренція між регіонами, зокрема, конкуренція ініціатив. Кожен регіон може запропонувати ініціативу і намагатися яйнайшвидше реалізувати її. Зараз багато співробітників управлінь юстиції приходять працювати з громадського сектору, вони дійсно хочуть щось змінити. Наприклад, наше управління  в столиці запровадило відкриті конкурси на посади до управління юстиції і підписали меморандум з Центром зайнятості, аби до нас приходили не тільки люди з системи, але й ті, які стоять на біржі праці. Після цього почалися дзвінки з регіонів з проханням розповісти, як нам вдалося домовитись із Центром зайнятості.
Як ми відслідковуємо діяльність один одного? Через Фейсбук, у нас активні сторінки. Крім того, якщо якийсь регіон запровадив щось прогресивне, то йде доручення Міністерства, щоб інші також переймали досвід. Як ми зараз активно співпрацюємо з КМДА, так само й інші регіональні управління співпрацюють зі своїми місцевими адміністраціями, аби пришвидшити процес запровадження електронної юстиції.

Матеріал підготовлено Українським освітнім центром реформ в рамках грантового проекту “Електронне урядування спрощує спілкування” за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту “Справедливе правосуддя”