Члени коаліції громадських організацій та ініціатив «За вільну від тютюнового диму Україну» щороку проводять моніторинг виконання антитютюнового законодавства з метою виявлення рівня виконання діючих законів та притягнення порушників до відповідальності.

В Україні понад два роки діє закон № 3778-ІV, яким забороняється реклама, спонсорство та стимулювання продажів тютюнових виробів. Так, результати останнього моніторингу пунктів продажів продемонстрували, що пряма реклама тютюнових виробів зникла повністю. Проте тютюнові компанії обходять закон в частині, що стосується заборони стимулювання продажу, використовуючи все більш агресивні дизайнерські рішення для тла, на якому виставляють пачки тієї чи іншої торгової марки, підсвічування, інші яскраві візуальні зображення тощо. Водночас цінники також подаються як елемент спеціального дизайну для того, аби привертати увагу потенційних споживачів, якими часто-густо є діти та молодь. Таким чином, тютюнова індустрія фактично заміщає пряму рекламу та продовжує й надалі ефективно використовувати викладку пачок сигарет як елемент стимулювання продажів тютюнової продукції.

«Масове ігнорування закону про заборону реклами та стимулювання продажів тютюнових виробів актуалізує необхідність повної заборони видимого розміщення пачок сигарет. Заборонивши, так звану, викладку сигаретних пачок ми позбавимо тютюнові компанії можливості фактично рекламування цієї шкідливої для здоров’я продукції і таким чином посилимо чинне антитютюнове законодавство в частині виконання Україною зобов’язань в межах Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну», − вважає Тарас Шевченко, директор Інституту Медіа Права.  

Заборону видимого розміщення тютюнових пачок вже запроваджено в багатьох країнах, зокрема, в Австралії, Канаді, Фінляндії, Ірландії, Таїланді, Великій Британії та Росії. Прикладом позитивних наслідків від заборони видимого розміщення сигаретних пачок на вітринах, зокрема, для поперердження куріння серед підлітків, експерти вважають Ісландію. Ця країна запровадила заборону викладки тютюнових пачок у 2001 році. За даними європейського опитування ESPAD, у 1999 році курили (щонайменше раз на місяць) 28% ісландських підлітків, а в 2011 – 10%.

Також одним з проблемних питань в імплементації антитютюнового законодавства є також суттєве погіршення останнім часом рівня дотримання закону, яким забороняється куріння в закладах ресторанного господарства та на робочих місцях. Про це свідчать численні нарікання з боку громадян, які звертаються до нас зі скаргами про те, що в кафе, барах, ресторанах порушують закон, дозволяючи курити. Дійшло до того, що на сайті самих закладів не соромляться виставляти фото звіти, на яких можна побачити як відвідувачі курять сигарети, кальян всередині приміщень. Особливо ця проблема стосується Києва, Харкова, Чернівців та Одеси. Так, наприклад, в порівнянні з першим роком дії закону рівень його дотримання у 2014 році в столиці погіршився майже втричі.

Таке суттєве погіршення дотримання закону № 4844 громадськість, що працює у сфері захисту громадського здоров’я, в першу чергу, пов’язує з тим, що 31 липня 2014 р. Верховною Радою України за ініціативою Кабінету Міністрів України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (щодо корегування показників), яким було запроваджено мораторій на перевірки суб’єктів господарюванняпротягом серпня-грудня 2014 року. Таку свою ініціативу уряд обґрунтовує прагненням зменшити тиск контролюючих органів на бізнес. Мораторій мав діяти лишедо 31 грудня 2014 р., однак Законом України№ 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 р. дію мораторію на перевірки бізнесу контролюючими органамипродовженодо 30 червня 2015 р.

На думку громадськості така ініціатива з боку уряду фактично позбавила Конституційного права споживачів на свій захист та відкрила можливості для недобросовісної конкуренції і численних зловживань у сфері захисту прав споживачів. Яскравим доказом цьому слугує ситуація з антитютюновим законодавством.

Крім того, механізм проведення перевірок є надто недосконалим, що також дає можливість для ухилення від відповідальності.

«Необхідно швидко відреагувати на ті виклики, які перед нами ставлять тютюнові компанії. Зміни до законодавства та налагодження системи ефективного державного контролю у цій сфері допоможуть належним чином захистити здоров’я споживачів», − вважає Сергій Рябека, начальник відділу Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві.

Учасники засідання обговорили й інші пропозиції щодо посилення чинного антитютюнового законодавства, зокрема можливості збільшення штрафів, проблеми щодо продажу тютюнових виробів з іншими товарами, реклами тютюнових виробів в Інтернеті тощо.

Довідково:

Результатом комплексу антитютюнових заходів є зменшення споживання тютюнових виробів, скорочення рівня поширеності тютюнокуріння, та виробництва сигарет – всі ці показники протягом 2013 р. стабільно знижувались: на кінець 2013 р. корпорації виробили сигарет приблизно на 10% менше, ніж за 2012 р. Загалом, за останні п’ять років (2008-2013рр.) кількість курців скоротилась з 10,1 до 8,1 млн. осіб, що стало одним із чинників стабілізації показників захворюваності та смертності від серцево-судинної патології в Україні.

Контакти:

067 473 86 64

yulia@medialaw.kiev.ua

Юлія Солоха, координатор проекту «Київ без тютюнового диму» ГО «Інститут Медіа Права».

Проект «Київ без тютюнового диму»- це проект громадської організації «Інститут Медіа Права», основна мета якого адвокація ефективних змін, як на національному, так і на місцевому рівні, що сприяють зниженню рівня поширеності куріння та захисту громадського здоров’я від шкідливого впливу тютюнового диму. Проект також забезпечує повну юридичну підтримку та є основним партнерам коаліції громадських організацій та ініціатив «За вільну від тютюнового диму Україну», до складу якої входять понад 100 громадських об’єднань. Детальніше з діяльністю нашого проекту можна ознайомитися за посиланням: https://www.facebook.com/SmokeFreeKyiv