Сьогодні: 23.11.2024
banner468x60

Чому наше суспільство «сліпе» до проблем людей з особливими потребами

«Чому наше суспільство «сліпе» до проблем людей з особливими потребами»

 

 

«Чому наше суспільство «сліпе» до проблем людей з особливими потребами», - такою була тема прес-конференції, що пройшла 6 грудня з нагоди Міжнародного дня інваліда (3 грудня) та Дня прав людини (10 грудня) за ініціативою громадських організацій «Аратта» та «Голос батьків», яка об’єднує батьків дітей з вадами зору. Мова йшла про підсумки проекту «Голос батьків», мета якого - сприяти покращенню якості життя родин, в яких виховуються діти з порушеннями зору.

 

З представниками ЗМІ зустрілися головний офтальмолог Обласного управління охорони здоров’я Лариса Шоломій і директор Чернігівської загальноосвітньої спеціальної школи-інтернату для слабозорих дітей Олена Житняк. Послуги, які сьогодні можуть отримати люди з інвалідністю в обласній науковій бібліотеці ім.В.Короленка, презентувала Ольга Соловцова – завідувач відділу абонементу.

 

- В рамках цього проекту ми створили громадську організацію батьків, аби вони стали більш активними і захищали права власних дітей з вадами зору, - підсумувала менеджер проекту «Голос батьків» Олена Трубенок. – Однак головне – ми створили команду, яка об’єднала 20 активних батьків, у нашій базі даних – біля 50 родин. Організацію очолює Зінаїда Шедіна. Ми з’ясували, що меценати більш охоче допомагають не окремим родинам, а все ж таки організаціям чи закладам – інтернатам, ресурсним, реабілітаційним центрам.

 

За словами Олени Трубенок, під час дії проекту був вивчений реальний стан справ, потреби та побажання родин, в яких є діти з особливими потребами. Серед них такі найголовніші: адаптація та реабілітація родин і дітей (в тому числі раннє виявлення проблеми, супровід та втручання), доступ до освіти, працевлаштування, безбар’єрна територія, доступ до інформації. Так, в нашій країні є нормативно-правова база для запровадження інклюзивної освіти, однак зокрема в Чернігові – жодної такої школи. Пілотний проект з запровадження інклюзивної освіти в Чернігові має стартувати наступного навчального року в двох загальноосвітніх школах (№24 і 33).

 

- Люди часто плутають поняття «інтеграція» - це пристосування самої дитини до умов у школі, а «інклюзія» - це пристосування закладу до потреб «особливої» дитини, - пояснює Олена Трубенок. - Є певні моменти з психологічною адаптацією, однак нам не треба змінювати дитину. Мова не лише про загальноосвітні заклади, а й про дошкільну освіту. Діти дошкільного віку з порушеннями зору також навчаються в спеціальних закладах, окремо від інших діте. А коли ми говоримо про ранню реабілітацію та втручання, то таких закладів в Чернігові взагалі не існує. Батьки залишаються з проблемою сам на сам.

 

Наступний пріоритет – вільний доступ до інформації. Якщо говорити про людей з особливими потребами, то широкого доступу до інформації вони не мають. Частина підручників не переведена в цифровий формат, а якби це було зроблено, то можна було б надрукувати їх більшим шрифтом для людей з вадами зору, перевести в аудіо-формат для сліпих. Так, представники бібліотеки ім. В.Короленка зазначили, зокрема, що у них діє Центр з обслуговування інвалідів, створена база таких читачів, планується виїзне обслуговування. Однак якщо говорити про слабозорих, то для них – жодної книги шрифтом Брайля (вони дуже дорогі!), жодної аудіо-книги.

 

Ще один гострий момент – безбар’єрність. Люди з обмеженою мобільною спроможністю (а сліпі люди та люди з вадами зору входять до цієї категорії) повинні мати рівний доступ до громадських закладів, закладів культури, харчування, розважальних центрів тощо. Наша держава надає законодавчу базу для цього, але Чернігівщина позаду порівняно з іншими регіонами. Так, продукція Чернігівського підприємства «Атілос», яке випускає в тому числі світлофори зі звуковим сигналом для людей з вадами зору, має попит в інших областях, однак у Чернігові – ні. Фінансування на це закладене в місцевому бюджеті, а в нашому місті, виходить, коштів на це немає.

 

Наступна проблема – працевлаштування. Ринок праці, представлений інвалідами, - це 15% населення. Однак рівень безробіття серед них – удвічі чи втричі вищий. Часто це пов’язане з тим, що інваліди не отримують професійну підготовку, достатню для того, аби займати місця з достойною оплатою. Хоча американці дослідили, що кожен долар, вкладений в освіту людей з особливими потребами, в майбутньому економить 7 доларів на субсидії для таких людей. На всі ці проблеми звертатимуть увагу суспільства члени новоствореної організації «Голос батьків» й намагатимуться їх поступово вирішувати.

 

Створення організації – вдалий шлях до перемоги, до того, аби всі права людини в нашій країні виконувались, - підсумувала голова правління ЧОБО «Аратта» Вікторія Філатова. – Наш шлях буде успішний тільки у тісній співпраці з представниками влади, ЗМІ, всіма небайдужими жителями Чернігова. У кожної людини з особливими потребами має бути надія, що все можливо, що життя зміниться на краще. Тож закликаємо усіх до співпраці!{jcomments on}

 


  • АНОНСИ ПОДІЙ
  • ПОПУЛЯРНЕ
  • 1
  • 2
  • 3
Prev Next