- Люди часто плутають поняття «інтеграція» - це пристосування самої дитини до умов у школі, а «інклюзія» - це пристосування закладу до потреб «особливої» дитини, - пояснює Олена Трубенок. - Є певні моменти з психологічною адаптацією, однак нам не треба змінювати дитину. Мова не лише про загальноосвітні заклади, а й про дошкільну освіту. Діти дошкільного віку з порушеннями зору також навчаються в спеціальних закладах, окремо від інших діте. А коли ми говоримо про ранню реабілітацію та втручання, то таких закладів в Чернігові взагалі не існує. Батьки залишаються з проблемою сам на сам.
Наступний пріоритет – вільний доступ до інформації. Якщо говорити про людей з особливими потребами, то широкого доступу до інформації вони не мають. Частина підручників не переведена в цифровий формат, а якби це було зроблено, то можна було б надрукувати їх більшим шрифтом для людей з вадами зору, перевести в аудіо-формат для сліпих. Так, представники бібліотеки ім. В.Короленка зазначили, зокрема, що у них діє Центр з обслуговування інвалідів, створена база таких читачів, планується виїзне обслуговування. Однак якщо говорити про слабозорих, то для них – жодної книги шрифтом Брайля (вони дуже дорогі!), жодної аудіо-книги.
Ще один гострий момент – безбар’єрність. Люди з обмеженою мобільною спроможністю (а сліпі люди та люди з вадами зору входять до цієї категорії) повинні мати рівний доступ до громадських закладів, закладів культури, харчування, розважальних центрів тощо. Наша держава надає законодавчу базу для цього, але Чернігівщина позаду порівняно з іншими регіонами. Так, продукція Чернігівського підприємства «Атілос», яке випускає в тому числі світлофори зі звуковим сигналом для людей з вадами зору, має попит в інших областях, однак у Чернігові – ні. Фінансування на це закладене в місцевому бюджеті, а в нашому місті, виходить, коштів на це немає.
Наступна проблема – працевлаштування. Ринок праці, представлений інвалідами, - це 15% населення. Однак рівень безробіття серед них – удвічі чи втричі вищий. Часто це пов’язане з тим, що інваліди не отримують професійну підготовку, достатню для того, аби займати місця з достойною оплатою. Хоча американці дослідили, що кожен долар, вкладений в освіту людей з особливими потребами, в майбутньому економить 7 доларів на субсидії для таких людей. На всі ці проблеми звертатимуть увагу суспільства члени новоствореної організації «Голос батьків» й намагатимуться їх поступово вирішувати.
Створення організації – вдалий шлях до перемоги, до того, аби всі права людини в нашій країні виконувались, - підсумувала голова правління ЧОБО «Аратта» Вікторія Філатова. – Наш шлях буде успішний тільки у тісній співпраці з представниками влади, ЗМІ, всіма небайдужими жителями Чернігова. У кожної людини з особливими потребами має бути надія, що все можливо, що життя зміниться на краще. Тож закликаємо усіх до співпраці!{jcomments on}
