– Питання звільнення працівників при ліквідації підприємства вирішуються відповідно до Кодексу законів про працю України (далі КЗпП). Пунктом 1 статті 40 Кодексу визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. При ліквідації підприємства штат працівників ліквідується, вся чисельність працівників скорочується. Для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у випадку ліквідації підприємства не обов’язкова попередня згода виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст. 43– 1 КЗпП). Але дотримання всіх інших гарантій для працівників є обов’язковим. Так, відповідно до статті 49– 2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Працівник за бажанням може звільнитися раніше, ніж закінчиться двомісячний строк попередження за тією ж підставою звільнення, за пунктом 1 статті 40 КЗпП.
При припиненні трудового договору з підстави, зазначеної пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП). При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати (ч.1 ст. 116 КЗпП).
Завершальним етапом є виконання вимог статті 47 КЗпП, а саме обов’язку роботодавця видати у день звільнення працівникові копію наказу про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Консультації надаються в рамках виконання проєкту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики».
Запитання можна попередньо надсилати на таку електронну адресу – Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
